і силу-силенну полонених привели!
Кум Петро дзвонить своєму племінникові Дмитрові в РУВС:
– Пришли наряд, бо гості не хочуть іти додому!
Вирішив Іван відремонтувати двері, послав сина до кума Івана за рубанком. Хлопець приходить з порожніми руками.
– Сказали дядько Іван, що у них немає рубанка.
– От скупердяй клятий! Піди, синку, в сарай, принеси наш.
Кум Іван до кума Петра на поріг, а той вечеряє.
– Сідайте, куме до столу, повечеряємо.
– Не хочу, дома вечеряв, хіба сяду трохи перехоплю.
Як присів – добряче поїв. Кум Петро:
– Ви, куме, наступного разу краще дома перехоплюйте, а до мене приходьте вечеряти.
– Куме Юрку, як вас побачу, відразу ж пригадую сусіда Степана.
– Чому, куме?
– Та він теж мені гроші винен.
Кум зайшов до куми. Посидів, випив чарку, питає:
– Кумо, можна закурити?
– Ой, куме, почувайтеся, як вдома.
Кум важко зітхнув і заховав цигарки в кишеню.
– Кумо, ваш пес з’їв мого півня!
– Добре, що попередили, сьогодні не буду його годувати.
– Куди йдете, Марічко?
– До куми Наталки пити варення з чаєм.
– Може, чай з варенням?
– Це вдома чай з варенням, а в куми варення з чаєм!
– Ви ж, кумо, нікому ні слова! Це – секрет! Ось вам двадцять гривень, щоб я була впевнена.
Через три дні приходить кума.
– Ось вам ваші двадцять гривень! Не втримаю я той секрет!
– Куме, вчора знов у космос полетіли.
– Тепер часто літають.
– А ще, куме, винайшли вічне серце.
– Що ж ви хочете – наука.
– А в Африці жінка сімох народила.
– Хіба тільки в Африці.
– А вчора в Миколи самогонний апарат знайшли.
– Що ж ви, куме, дурницями голову забиваєте?! Так би зразу й казали. Треба свій заховати!
(Із часів антиалкогольної кампанії 1980-х).
– Кумо, чому це ваші кури у моєму городі гребуться?
– Ви самі, кумо, казали, що любите, коли до вас гості приходять…
– Куме, не сідайте на диван, він кишить клопами!
– Та ж винесіть його, викиньте!
– Пробував, а вони його назад приносять!
Прийшов кум Петро до кума Івана по борг, а той:
– Ну й погода сьогодні – носа не висунеш!
– І правда, куме, а пам’ятаєте, який чудовий день був, коли я вам гроші позичив?
Кума підійшла до кумового паркану і лається:
– І кури ваші у моєму городі гребуться, і дим від вас завжди в мій бік, і сливи мої на межі ви обриваєте, і…
В ту хвилину пес кума загавкав. Кум йому:
– Рябко, будь розумнішим – не зв’язуйся.
Їхали
