Куми та кумки. Анекдоти давні і сучасні. Отсутствует

Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Куми та кумки. Анекдоти давні і сучасні - Отсутствует страница 8

Куми та кумки. Анекдоти давні і сучасні - Отсутствует Антологія українського анекдота «Українська веселка»

Скачать книгу

треба, – кричить кум Іван, – я вже внизу лежу.

      – Знаєте, куме, якби не вуса, ви були б схожі на мою тітку.

      – Але у мене немає вусів!

      – Та в моєї тітки ж є!

      На вулиці чути сильний гуркіт. З вікна виглядає кум Петро і запитує у закривавленого кума Івана:

      – Що сталося?

      – Та хотів у провулок заїхати!

      – А чому з таким гуркотом?

      – Та немає там провулка!

      Кум Степан прийшов з гостей, кричить:

      – Жінко, давай їсти!

      – Ти ж у гостях був!

      – Я ж там тільки пив.

      – Кумо, 1 % населення вважає, що ярлик на одязі слугує для того, щоб знати, як цю річ прати і прасувати.

      – Ага, а 99 % відсотків визначають за ярликом зад і перед.

      – Куме, бачив, твоя біля машини крутилася. А що, вона водить?

      – Та водить…

      – А як?

      – Як блискавка – її притягує кожен стовп.

      Кум Іван до жінки:

      – Пішла б у магазин, купила б пляшку горілки. – Давай 50 гривень.

      – За гроші й дурень купить, ти так візьми. За кілька хвилин жінка заходить і ставить на стіл пляшку.

      – Пий!

      – Так вона ж порожня!

      – З повної і дурень вип’є, ти випий з порожньої.

      Поїхав Петро на базар поросят купувати. Випив добре, гроші у нього й поцупили. Приплентався додому. Жінка питає:

      – Чому поросят не купив?

      – Та я гроші позичив товаришеві.

      – То піди забери!

      – Якби ж то я знав, кому позичив…

      Їдуть Василь з Петром. Петро за кермом. Зупинились, взяли пасажира. Помчали далі, швидкість неймовірна. Пасажир просить Василя:

      – Скажіть, щоб їхав тихіше!

      – Е-е, якщо кума розбудити, він ще швидше поїде.

      – Куме, про що задумались?

      – Та от проблема: вечеряти пізно, снідати рано…

      Їдуть куми у потязі до Львова. Звісив кум Іван ноги з верхньої полиці прямо перед носом у кума Миколи. Той питає:

      – Куме, ви шкарпетки міняєте?

      – Виключно на горілку!

      Доїхали куми у потязі до Чопа. Заходить митник.

      – Горілка? Тютюн? Наркотики?

      – Нам би, пане, дві кави…

      – Оце, куме, їхав учора в електричці. Заходить контролер і дивиться на мене так, ніби я без квитка.

      – А ви, куме?

      – А я подивився на нього так, ніби у мене квиток є!

      Пливуть куми на пароплаві. Милуються красою.

      – Куме, гарно!.. А як, не дай Боже, почне тонути цей пароплав, ви плавати вмієте?

      – Не вмію, куме, але вмію голосно кликати на допомогу на шести мовах.

      – Куме Іване, у тебе сарай горить! – кричить кум Петро.

      – Галю! Давай вечерю, бо треба швидше йти гасити! – волає Іван.

Скачать книгу