Все-всі-вся. Анекдоти про маленьких і великих…. Отсутствует

Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Все-всі-вся. Анекдоти про маленьких і великих… - Отсутствует страница 11

Все-всі-вся. Анекдоти про маленьких і великих… - Отсутствует Антологія українського анекдота «Українська веселка»

Скачать книгу

війна?

      – Одинадцять років?

      – Василю, чому лелеки відлітають на зиму в теплі краї?

      – Тому, що там люди теж хочуть мати дітей.

      Ідуть син і батько повз школу.

      – Синку, ти в цій школі навчаєшся?

      – Так.

      – 20 років тому я теж у цій школі вчився.

      – Тепер я розумію, що мав на увазі наш директор, коли казав, що такого ідіота, як я, він 20 років не бачив.

      Сашко прийшов додому в сльозах і заявив, що учитель постійно до нього прискіпується. Батько наступного дня приходить до школи з претензіями до вчителя.

      Учитель послухав-послухав та при ньому й запитує Сашка:

      – Скажи, скільки буде два плюс два?

      Сашко до батька:

      – Ось бачиш, він знову за своє!

      Чоловік приходить додому з великою коробкою цукерок і каже трьом своїм маленьким дітям:

      – Хто завжди слухає маму, хто ніколи з нею не сперечається, хто завжди виконує все те, що вона попросить, тому дістануться ці цукерки. Як ви вважаєте, кому?

      Діти хором:

      – Тобі, тату!

      – Мамо, а чому цукерка називається «Яблучко»?

      – Тому що в неї додають трохи яблучка…

      – А що тоді додають в цукерку «Киць-киць»?

      – Діти, вам було задано додому твір на тему «Моя улюблена передача». Скажи, Василю, ти сам писав чи тобі тато допомагав?

      – Тато допомагав.

      – Скажи татові, що передачі можна не тільки одержувати, а ще й дивитися.

      Учителька:

      – Сашко, чому у тебе в диктанті такі ж самі помилки, як у твоєї сусідки по парті?

      – Так у нас же одна учителька!

      – Петре, чому ти не виходиш надвір погратися?

      – Не можу, у мене дуже суворий тато! Коли він робить моє домашнє завдання, я маю знаходитися біля нього!

      – Іване, – повчає мати сина, – ти завжди при розмові слідкуй за собою і пильнуй мови.

      – А що я не так сказав?

      – Сьогодні ти дядька Василя назвав «дураком», а українською мовою треба було сказати «дурень».

      – Тату, а чому це кіно не можна дітям дивитися?

      – Не заважай, сиди тихо – зараз сам про все дізнаєшся.

      Листоноша приносить листа і дзвонить у двері. Відкриває хлопчик років семи, попихкує гаванською сигарою. За ним, під ялинкою, видніється почата пляшка горілки. Листоноша із здивуванням:

      – Е-е-е… батьки вдома?

      Хлопчик збиває попіл із сигари на килим:

      – А сам ти як думаєш?

      Мама годує Мишка обідом. Мишко запитує:

      – А чому у тата так мало волосся?

      – Тому що він багато думає.

      – А чому у тебе так багато?

      – Замовчи і їж!

      Мама запитує у сина:

      – Де ти так довго пропадав?

      – Ми з Павлом гралися у листонош. Сьогодні усі жителі села отримали листи!

Скачать книгу