роботи запитала:
– Бачу, що тобі не терпиться мені щось розповісти, чи не вгадала?
– Усе ти бачиш і відчуваєш. Шукай того Жору, і я готова з ним домовлятися, – твердо мовила Тамара, озираючись, чи ніхто не підслуховує їхньої розмови.
– У мене є його номер мобілки. Якщо його сьогодні не буде в нас, тоді зателефоную. Вище голову, подруго, хто не ризикує, той не п’є шампанського, – задоволено всміхнулася Діана. Втягнути подругу у свій задум вдалось, а надалі кому як пощастить…
Діана пів року виношувала цей план, зважувала всі «за» і «проти». Їй набридло бути коханкою одружених чоловіків, які тряслися за кожну відірвану від сім’ї копійку. Більшість із тих, які шукали розваг, вважали, що жінці достатньо, аби її напоїли й нагодували. Коли натякала, що їй потрібні гроші на дрібні витрати, то неохоче діставали одну чи дві купюри з кишені й тикали під ніс. У такі миті Ді відчувала огиду не тільки до коханця, а й до себе. Прагнула покласти цьому край, щоб не боятися ходити містом і не переживати, що дружина котрогось із них зустріне й повисмикує волосся на голові.
Жору запросили додому, бо в барі співробітники відразу здогадалися б, про що дівчата хочуть з ним домовлятися. Тут про його бізнес постійні працівники знали багато й лише перешіптувалися, коли він приводив нову клієнтку.
– Чому зранку? – запитав він, бо звик спати до обіду.
– Вибачте! Коли маємо вільний час…
Уранці ледь устигли причепуритись, як у двері постукали. Зайшовши в кімнату, Жора обвів поглядом ще незастелені ліжка.
– Доброго дня, красуні! Я зрозумів, що котрась із вас хоче стати сурогатною матір’ю, – зміряв допитливим поглядом обох, намагаючись угадати, котра з них.
– Коханців нам вистачає без вас… – Діана перебрала ініціативу розмови на себе. – Не буду приховувати, що офіціанти часто стають невільними слухачами чужих балачок, ми підслухали й одну з ваших. Вона нас зацікавила.
– Я й не приховую того, чим заробляю на хліб, – удав ображеного Жора. – Бізнес, яким займаюся, не заборонений законом. Надіюся, що ви не декларацію про мої доходи закликали сюди обговорювати?
– Ні. Ми самі шукаємо, де можна заробити, але щоб не ошукали. Хочемо з ваших вуст почути про гарантії та ризики, які нас очікують, – заспокоїла його Діана.
Жора нюхом відчув свіжі гроші. Умить оживився й почав читати завчену напам’ять лекцію про благородність справи, якою він займається.
– Ви, дівчата, повинні зрозуміти, що, крім власного заробітку, зробите щасливою сімейну пару, яка не може самостійно народити дітей. Однією з умов, щоб включили жінку в цю програму, мають бути народжені нею здорові діти до цього. Відмінний стан фізичного здоров’я і жодних серйозних проблем у генетиці.
– Діти в нас є, а решту перевірять, – відповіла за обох Діана. Вона знала, що жінок ретельно обстежують у медичному закладі перед тим, як підписати договір.
– Скільки
