Внутрішня історія. Легені. Дивовижний світ нашого дихання. Кай-Михаэль Бе
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Внутрішня історія. Легені. Дивовижний світ нашого дихання - Кай-Михаэль Бе страница 9
Однак за всієї поваги до діафрагми: ті механічні вдихи й видихи втратять сенс, якщо найважливіша сировина повітря, кисень, не дійде до реципієнта – крові. А тут (і не тільки) у гру вступає серце.
Серце, с.р.: непримітний дрібний орган, який губиться між могутніми легенями. Оточений тонкою жировою оболонкою і сполучною тканиною. Має чотири порожнини різного розміру й зовсім не нагадує поширену на малюнках форму серця. Нижньою стінкою прикріплене до діафрагми і, наче той раб, виконує все, що вона накаже. Функції явно переоцінені. Виконує роль простого механічного насоса, який перекачує бідну на кисень кров (з правої половини) до місця її збагачення в легені, а також транспортує багату на кисень кров до артерій тіла (ліва половина). Слабак. Витримує набагато менше диму, ніж легені. Поширена помилка: серце – місце, де живе душа.
Ніби все. Чи ні? Може, щось забув? Аж ніяк! Більше ані слова. ОСЬ ТОБІ, СЕРЦЕ!
Перевтілення: розвиток і ріст легень. Чому передчасно народжених немовлят не можна вважати «маленькими людьми»
Дев’ятнадцятого червня 2012 року поважний журнал New England Journal of Medicine оприлюднив опис медичного випадку під заголовком «Докази росту легень у дорослих людей» (Evidence for Adult Lung Growth in Humans). За скромною назвою крилася справжня наукова сенсація. Що ж трапилося? У 33-річної жінки, яка мала рак легень, видалили праву легеню. Протягом численних контрольних оглядів упродовж наступних п’ятнадцяти років медики виявили, що її ліва легеня ставала дедалі більшою в розмірі. Спершу це не видавалося чимось неймовірним, адже залишки легені нерідко розширюються після операції – зрештою, у грудній клітці для них тепер більше місця. Однак то була геть інша ситуація. Легеня стала більшою не завдяки простому розтягненню, а через чітко встановлений ріст тканини лівої легені – чогось подібного до того часу не фіксували.
Стаття стала сенсацією відразу у двох аспектах. По-перше, вона перекреслила попереднє уявлення про процес розвитку й росту легень. До цього ніхто не ставив під сумнів, що легеня в народженої дитини росте до десяти років. У зазначеному віці кількість альвеол сягає максимуму. Відтак, щоправда, легені збільшуються в розмірі (унаслідок розтягнення грудної клітки, що далі росте), але утворення нових легеневих тканин після цього віку вважали абсолютно неможливим. Якщо ж тепер констатували ріст нової легені, то, по-друге, це свідчило,