гра в Панаса. Вона триває й триває. Тепло. Холодно. Ще холодніше. Тепліше. Тепло. Гаряче! Нарешті, на сьомому тижні вагітності сліпому намацуванню настає кінець. Виникає перший контакт кровоносних судин та органів дихання. Ніби випадково, мимоволі. Може, цього навіть не помічає жоден із партнерів або ж не надає йому великого значення, бо, поки наші закохані остаточно стануть парою, знадобиться ще деякий час. Такий малопримітний доторк – це мить, яку описала в чи не найчудовішому своєму вірші англійська поетеса Крістіна Россетті (1830—1894).
I wish I could remember that first day,
First hour, first moment of you meeting me.
Хотіла б я запам’ятати перший день,
першу годину, першу мить, коли ти мене стрів.
(Вільний переклад)
А ви пригадуєте? Вашу першу зустріч з майбутнім чоловіком або жінкою, партнером або партнеркою? Не перше побачення чи перший поцілунок. Це надто просто. Коли ви вперше глянули на нього чи неї зацікавлено? У Tinder – відповісте ви? Гаразд, ваша справа. У вас є право мати алергію на романтику. Однак у материнській утробі цінують лише справжню вірність, інакше сотворіння людини не вдасться.
Після першого контакту кровоносні судини вірно слідують за дихальними шляхами, ростуть спільно з ними й на них, наче виноградні лози на місці зрізу. Постійно трішки відстаючи, постійно на два кроки позаду. Хто необережний і сходить з дороги, того карають. Як і під час гри «Гарячі стільці», не кожній нареченій дістається суджений: у дозрілій легені приблизно на 20 відсотків більше кровоносних судин, ніж власне дихальних шляхів.
Проте й поза цією парою стаються дива – росте діафрагма! Цей орган із м’язів і сухожиль теж виник із маси начинки в центрі ембріональної кульки, а вже з початку четвертого тижня вагітності поволі береться відділяти грудну порожнину від черевної. І нарешті, на десятому тижні це стається: діафрагма рухається! Ці перші, незлагоджені посмикування заштовхують навколоплідні води в дихальні шляхи малечі, а тоді знову їх звідти виштовхують. Діафрагма «тренується» дихати, але рідиною, як риба! Під час цього процесу стається ще одна важлива річ: перші дихальні рухи плода зумовлюють потужний викид серотоніну – «гормону щастя». Хіба ж можна відшукати кращий доказ того, що дихання й щастя взаємопов’язані? Крім ейфорії у вашого немовляти, такі ранні тренування діафрагми вкрай важливі насамперед тому, що цей орган на момент народження має бути повністю готовий до дій, тобто до дихання. З біологічного погляду різкий перехід від материнського забезпечення до власного легеневого дихання – це процес, якому немає аналогів. І він не позбавлений ризиків. Кожен, хто мав нагоду побувати на пологах, пригадує: секунди між перерізанням пуповини й першим диханням, тобто першим криком, видаються нескінченними.
Надходження навколоплідних вод у бронхи на стадії росту, яке забезпечують перші рухи діафрагми, сприяє
