з горілкою. Тепер я бачитиму, де Ніно є, завжди, коли він буде в зоні досяжності. Я вперше перевіряю застосунок. Останнє місце, де з’являвся той ушльопок, – десь в аеропорту Гітроу. Але це було багато годин тому. Я натискаю «Оновити» раз, удруге, втретє, вчетверте. Нічого. Бля, воно не працює. Його місцезнаходження не відображається.
Так. Усе. Я в глибочезній дупі. Тепер мені нізащо його не зловити. Цей застосунок – єдина можлива стежка до нього. Я ногою буцаю чайник у камін і жбурляю чашку в двері. Вона розколюється та розпадається надвоє, як моє дурне серце. Як я, в біса, намірилася його знайти?
«Я на крилах, бистрих, немов уява чи любовна мрія, Полину мститись»[13].
Я знову зиркаю на екран. Він може зараз бути в літаку. Може, в нього телефон в автономному режимі. Згодом ще перевірю. Усе буде добре. Розслабся, крихітко. Охолонь.
Вісім пропущених дзвінків та одне нове повідомлення на електронну пошту, від моєї мами для Бет. Я клацаю на повідомлення та читаю.
Від: Мевіс Найтлі [email protected]
Кому: Елізабет Карузо [email protected]
Дата: 31 серпня 2015 09:05
Тема: Де ти є?
Елізабет, любенька, куди ти, в біса, поділася? Я божеволію з хвилювання. Я тут, у Таорміні, з твоїм сином і нянею, і ніхто нічогісінько не знає. Поліцейські лазять скрізь, ставлячи запитання про твою сестру. Здається, через те що її закопали в тому лісі, здійнявся якийсь гамір. Я переказала їм те, що ти розповіла мені по телефону, що це був нещасний випадок, але навряд чи вони мені повірили…
Я минулого тижня потелефонувала мамі та розповіла їй, що Алві загинула. Я сказала, що вона жахливо плавала і впала в басейн п’яною. Вона здавалася анітрохи не здивованою. Скоріше говорила полегшено…
Хай там як, досить про це. Мене так засмутила звістка про Амброджо. Який шок. Бідненька, бідненька моя. Можу лише уявити твої страждання. Він був справді пречудовим чоловіком. Найкращим зятем. Такий багатий. Такий хвацький і вродливий. Я ніколи не забуду вигляду його спини, коли він чекав на тебе біля вівтаря. Я сказала поліцейським, що це ніяк не могло бути самогубство. Такий гарний і заможний чоловік, як він, не наклав би на себе руки отак, ні сіло ні впало. Я показала їм вашу світлину з медового місяця, ту прекрасну картку, де ви вдвох на пляжі насолоджуєтеся дайкірі на заході сонця. «Амброджо Карузо, – сказала я офіцерові, – одружений із моєю дочкою Бет. Ви наклали б на себе руки, якби вона була вашою дружиною?» Він погодився, що ти – щось особливе. Він навіть дійшов до того, що зазначив, що ти успадкувала свою красу від своєї мами. І, мушу визнати, я цього не заперечувала. Якби він бачив твого батька, Алвіна, йому в голову не закралося б жодного сумніву. Полюбляють вони пускати бісики, ці італійські чоловіки. І слід сказати, що це змінює життя на краще. У Сіднеї жінки певного віку стають просто невидимі. Але я все ще жінка. У мене все ще є свої потреби. І я ціную цей комплімент. Докладаєш зусиль,
Вільям Шекспір, «Гамлет, принц датський» (переклад Л. Гребінки).
