монографії про Мазепу (1885) рік народження гетьмана 1629, інший дослідник, Ф. Уманець, намагається у своїй праці (Петербург, 1897) довести, що народитися майбутній гетьман міг не раніше 1633 року. Дослідникам полишено необмежений простір для здогадів та припущень. Календар «Ді Европеіше ФАМА» за 1709 рік називає його вік – 83 роки, цифра дуже сумнівна, бо цей часопис був надто погано поінформований про події й відносини у східній Європі. На одній фотографії Мазепи, зробленій на міді за гравюрою, читаємо напис: «ATATІS 78», на який теж не варто покладатися. Зате можна вважати достовірними дані, полишені сучасниками Мазепи, близькими до нього людьми, і за цими даними Мазепа міг народитися близько 1638 року, але не пізніше 1645; перша дата правдоподібніша. Аддерфельт вважав, що у 1709 році Мазепі було 64 роки, а Нордберг називає вік 70 років, словацький пастор Крман, котрий теж знав гетьмана, писав: «близько 70 років». Навряд чи могло йому бути менше 65, бо ж його мати прожила до 1707 року, а сам він ще в 1689 році жалівся на «похилий вік та пов’язані з ним болячки», проте не завжди можна приймати на віру вислови Мазепи про свою власну персону. 70 років – найбільш ймовірний вік. І подумати тільки, що у такому віці він пустився на таку легковажну авантюру, як «зрада» царя Петра, а за кілька років до того пережив свою найбезумнішу любовну пригоду.
Титул монографії Миколи Костомарова «Мазепа»
Можемо тут навести приклад, яке враження справив непевний союзник шведського короля на двох уже згадуваних священиків. Ось що пише Нордберг: «Мазепа був за походженням польським шляхтичем. У юності, за правління Яна Казимира, служив пажем при королівському дворі. Під час одного із заворушень у Польщі якийсь польський магнат вирішив відправити свої пожитки у надійне місце і послав з ними Мазепу. Та магнатові не пощастило. Козаки напали на валку, усе забрали, ще й прихопили з собою на Україну Мазепу. Козацькі полководці мали його за свого найдовіренішого радника. Через кілька років, коли його покровитель потрапив у царську немилість і був засланий до Сибіру, козаки одноголосно вибрали Мазепу своїм гетьманом, тобто полководцем. Правда й те, що у пору своєї юності він був бравим ловеласом, і навіть тоді, коли у 70-літньому віці прибув до королівського стану, очі його палахкотіли вогнем. Він щоденно бував у короля, часом вони розмовляли сам на сам, а деколи при розмові був присутній граф Піпер. Усі бесіди велися латиною».
Вольтер у своїй історії про Карла ХІІ описував Мазепу як «мужнього, діяльного, невтомного чоловіка, хай і похилого віку».
Вольтер
А ось що пише Крман: «Мазепа був чоловіком 70 років, серйозного виду, освічений за козацьким звичаєм, знав латину, польську й російську мови, володів великим майном, зібраним з різних подарунків царя та польського короля, а також з власних прибутків та річних податків від своїх підданих. Ціла Україна перебувала у залежності від свого гетьмана аж до кінця його життя, тож він вибирав собі помічників серед своїх наближених і надавав їм у користування хутори та села, а з інших
