війну не лише з німцями і словаками, а зі сходу у війну вступив Радянський Союз.)
Невідомо, що тут робить Червона армія, але якщо вона наступає на форт Сікорського, значить треба стріляти. І капітан Радзишевський віддав команду до бою.
Він закінчився досить швидко. Перед валами форту Сікорського залишилися лежати з десяток червоноармійців і димів підбитий гарматою бронеавтомобіль. До вечора були спроби ще двічі захопити форт, але і вони не увінчалися успіхом. Невідомо, чи відійшов Семен Кривошеїн від тактики громадянської війни, коли переважала думка: якщо довго бити в одне місце, то воно дасть тріщину, але два наступні дні тривали одноманітні атаки, котрі нічим не завершилися, лише побільшало вбитих перед фортом.
Щоправда, у цих боях Богдан Вовк вже не брав участі. Йому «пощастило» спіймати випадкову кулю вже тоді, коли червоноармійці відступали після невдалої третьої атаки. Він відчув удар у ліве плече – і страшний біль. Після бою його віднесли до підземної казарми, де вже лежали інші поранені. Санітар, критично оглянувши рану Вовка, здивувався, коли помітив, що куля пройшла навиліт. Він лише перев’язав рану і підійшов до іншого пораненого.
А вночі у Богдана піднялася температура і не спадала наступні дні. Він майже не помітив, що червоні командири від безглуздих атак перейшли до артобстрілу непокірного форту, підігнавши важку артилерію. Зваживши всі «за» і «проти», капітан Вацлав Радзишевський прийняв рішення залишити форт. Оскільки важкопоранених нести на собі не було змоги, було вирішено залишити їх тут. Їх, звичайно, залишали на милість переможців, але капітан був переконаний, що Радянський Союз свято дотримається пунктів конвенції про військовополонених.
(Вацлав Радзишевський не знав, що Сталін відмовився підписувати Женевську конвенцію, тим самими прирікши і своїх полонених, і чужих на незавидну долю. Не знав і капітан, що вже через місяць він буде заарештований органами НКВС і навіки зникне у череві радянської каральної машини. Востаннє його ім’я згадується в документах на переведення із Козельського табору до Катині під Смоленськом.)
Шеренговому Богданові Вовку пощастило більше. Потрапивши у полон, він отримав таку необхідну йому медичну допомогу і разом з усіма був відправлений на схід.
Берестейська фортеця повністю перейшла під контроль Червоної армії.
5
Просити Верховну Раду Союзу РСР прийняти Західну Україну до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік, включити Західну Україну до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки з тим, щоб з’єднати український народ в єдиній державі, покласти край віковому роз’єднанню українського народу.
Нова влада прийшла у Перетин непомітно. Вулицями Львова, Тарнополя чи Станіславова їхали диковинні легкі танки, які не звиклим до подібного городянам
