Таємниця Єви. Богдан Коломійчук
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Таємниця Єви - Богдан Коломійчук страница 6
Комісар заховав газету в шухляду, а потім ще раз прочитав адресу на візитці. «Крамниця східних секретів» Альфреда Шимоновича знаходилась не так далеко звідси. Усього дві трамвайні зупинки. Можна навіть спершу туди навідатись, а вже потім де-небудь поснідати.
Виходячи з трамвая поряд з Галицькою ощадною касою, Вістович намагався уявити, де саме на галасливій Ягеллонській може знаходитись ця східна крамниця. Проте неподалік Єврейського театру знайшовся вузький непомітний провулок, в якому комісар натрапив на скляні двері. Щойно він ухопився за ручку, як вгорі залунав маленький срібний дзвоник, кличучи господаря. Усміхнений бородатий чоловік у східному костюмі з’явився негайно і, вклонившись, виголосив гостю привітання. Вістовича дещо розсмішила ця вистава, проте він цілком серйозно почав оглядати товари, які пропонував Альфред Шимонович. Тут були східні килими, халати, пляшечки з олійками, пуделка з чаєм і безліч фарфорових слонів, змій та драконів.
– Що саме пана цікавить? – знову озвався Шимонович. – Пан шукає презента? Чи, може, щось для себе?
– Покажіть мені он ту книгу, – попросив комісар, тицьнувши пальцем на полицю.
– О-о, пана цікавить східна мудрість, – сказав продавець, стаючи, щоб дістати її, на стілець. – Прошу… Конфуцій у перекладі німецькою… Дуже коштовне видання…
Вістович обережно взяв книгу і, розгорнувши, з насолодою заглибився у її сторінки.
– Скажіть, пане Шимоновичу, – мовив комісар, не відриваючись від читання, – ви, напевно, знаєте всіх своїх клієнтів?
– О, так, багатьох пам’ятаю, – обережно відповів той.
– Звісно, пам’ятаєте. Ви ж не генделик на розі. До вас заходять нечасто, і не всі…
– Чому пан питає? – дещо ображено мовив власник крамниці.
– Мене цікавить одна панна, яка була у вас нещодавно. Її звали Алоїза Вольфович, – пояснив комісар.
Вістович нарешті відірвався від книжки і тепер не зводив погляду з Шимоновича.
– Ніколи про таку не чув.
– Дивно, вона мала вашу візитку.
– Багато хто має мою візитку, прошу пана, але не обов’язково це мій клієнт.
– А ще вона купила у вас олійку. Думаю, також нещодавно.
Шимонович замовк і так само уважно вгледівся в обличчя гостя.
– А