тими, які колись ловили між двома мостами у Тибрі і дуже їх цінили римляни. Навколо є багато великих ставків, де ловлять коропів, піскурів та окунів; вони смачні і дешеві. Привозять сюди угорські і молдавські вина, але вони дуже дорогі, тому населення п'є переважно солодкий мед, заправлений хмелем, і пиво – напої не тільки смачні, але й корисні для здоров'я. Є у Львові також міделиварня, де відливають військову зброю. Є великий арсенал, заповнений всякого роду військовою зброєю. У громадському шпихлірі зберігається такий великий запас зерна, що його вистачить на довгі роки. Місто це має друкарню і папірню і все, що тільки потрібно для людського упожитку; до того ж тут незрівнянно низькі ціни на продукти, що притягає до міста велику кількість людей різних національностей і професій, а одночасно запроваджує також різноманітні пустощі і розваги.
Місто має дві брами: краківську, звернену на північ, і галицьку – на південь; стільки ж є передмість, де збудовано приблизно 1500 будинків, які магістрат наказав будувати з цегли, щоб у випадку нападу неприятелів могли бути легко знесені. На тих передмістях височить багато римо-католицьких і грецьких храмів. Місто огинає річка, яку звичайно називають «Полтва» і яка випливає з малого джерела біля цегельні Гольдберга (на Кульпаркові). Вона перепливає попід мури міста, від півдня до півночі, далі тече між горами, через гаї і долини і, круто повертаючи, широким розливом впадає до ріки Буг під містом Буськом. У місті є сади, повні різних і розкішних фруктових дерев, декілька виноградників, які постачають ледве 100 бочок терпкого вина, багато пасік і родючі поля…
Юст Юль (1664–1715)
Юст Юль – данський посол у Москови при Петрові Першому.
Лемберґ
Місто оточене великим високим валом: стіною ж – невеликою, старовинною, з вежами – укріплена тільки внутрішня його частина. Саме місто прекрасніше за усі інші міста подібного розміру. Тут багато красивих палаців: майже усі будинки п'ятиповерхові, з великими колонами з кубічних каменів і прикрашені прекрасними статуями; вікна забезпечені залізними віконницями або ґратами. Особливою пишністю вирізняється будівля Єзуїтської колегії з церквою. Кажуть, ніби король шведський, якому при взятті і розграбуванні Лемберґа дісталася найбагатша здобич, сказав, що в усій його державі нема стільки золота і срібла, скільки він знайшов в одному цьому місті. Шведи узяли між іншим золоті і срібні прикраси з усіх церков і монастирів і всюди чинили насильство; втім, після штурму життя людей щадили. Чоловіки в Лемберзі носять польське вбрання, жінки французьке. А загалом у місцевих жінках нічого польського непомітно. У Лемберзі є замок на дуже високій горі, яка височить над найвищими церковними шпіцами, оточений стінами і вежами і може обстрілювати усі міські вулиці.
Цікаво, що львів'яни симпатизують більше шведам, ніж московитам. Шведи з'явилися сюди як вороги і узяли з поляків великі побори, але отримавши, що хотіли, дозволили їм володіти іншим їхмайном спокійно,
