Робінзон Крузо. Данієль Дефо
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Робінзон Крузо - Данієль Дефо страница 17
Шквальний вітер стрясав острів цілу ніч, а вранці я побачив, що наш корабель рознесло на друзки, – поблизу обмілини, на яку він сів, плавали тільки уламки, а частина остова виступала з води, тільки коли починався відплив. Увесь день я клопотався на березі над урятованим мною добром – укривав парусиною та брезентом, щоб злива нічого не пошкодила.
Вирушив на пошуки зручного місця для житла і надвечір, нарешті, знайшов те, що мені треба. Біля підошви пагорба я накреслив півколо великого діаметра, щоб спорудити огорожу. Це буде подвійний, укріплений зовнішнім насипом частокіл.
Старанно працював, попри зливи. Переносив своє майно з берега на нову ділянку. Почав будувати огорожу.
Уранці пройшов із рушницею по околицях, сподіваючись підстрелити якусь дичину на обід, а воднораз роздивився місцевість. Дістав дику козу, дитинча якої ув’язалося за мною. На жаль, вигодувати козеня-сисунця мені не вдалося.
Поставив під схилом пагорба просторий намет, закріпив усередині підвісну койку і вперше солодко проспав у ній цілу ніч без сновидінь.
Зібрав і склав в одному місці все добуте мною на кораблі дерево: ящики, дошки й бортову обшивку, а також колоди, з яких я будував свої плоти.
Підстрелив двох птахів, дуже схожих на качок; їхнє м’ясо виявилося ніжним і смачним. Пообідавши, почав майструвати стіл.
Свій час я розподіляю таким чином: зранку, якщо гарна погода, вирушаю години на дві полювати. Підстреливши здобич, повертаюся додому й готую їжу. Потім їм, відпочиваю. По обіді, коли спадає волога спека, беруся до роботи. Такого розпорядку дня я намагаюся дотримуватися постійно. Столярую і, хоча спочатку я був невмілим майстром, згодом помітно просунувся в цьому ремеслі. Гадаю, що з кожним на моєму місці сталося б те саме.
Узяв із собою на полювання собаку. Підстрелив дику кішку, її м’ясо не годилося в їжу, зате шкурка була м’якою та пухнастою. Я майже завжди знімав шкуру з добутого звіра, висушував і зберігав її. Повертаючись уздовж берега моря, бачив безліч різноманітних морських птахів; серед них я впізнав тільки чайку, фаетона й олушу – решта були мені невідомі. Мій пес стрибав по мілководді та гавкав на зелену черепаху, з м’яса якої можна приготувати чудовий суп. Одначе спіймати у воді таку черепаху нелегко, треба дочекатися, коли вона вибереться на прибережний пісок, щоб відкласти яйця. Удалині помітив двох тюленів, які пірнали й гралися.
Після звичайної ранкової прогулянки взявся обробляти стіл. Працю закінчив, але лишився нею не зовсім вдоволений. Проте за кілька місяців так набив руку, що зміг виправити всі свої помилки.
Погода потроху встановлюється. Працюю над стільцем. Наступні три дні й частину понеділка, залишивши неділю для відпочинку,