style="font-size:15px;"> – Вибачте, що витягнув вас із балкона.
Одна з жінок, що відрекомендувалася Рутою, ригнула, прикривши рот долонею, і відповіла:
– Та все гаразд. Вірно? – Вона ляснула сусідку по коліну.
Чоловічий жест, подумав Харрі, згадуючи при цьому слова психолога Еуне: «Стереотипи зміцнюються, тому що люди несвідомо шукають їх зміцнення». Саме тому поліцейські, виходячи з так званого досвіду, вважають злочинців дурнями. А злочинці вважають дурнями поліцейських.
Харрі коротко змалював співрозмовницям обставини справи, ті здивовано втупилися в нього.
– Звичайно, все скоро з’ясується, але нам у поліції доводиться й такими випадками займатися. Спершу потрібно встановити час.
Жінки серйозно кивнули.
– Чудово. – Харрі зобразив їм «посмішку Холе» – так Елен називала гримасу, яку він робив, коли хотів мати м’який і привітний вигляд.
Рута розповіла, що вони з полудня сиділи на балконі. Бачили, як до пів на п’яту Лісбет і Віллі Барлі лежали на терасі, потім Лісбет увійшла всередину, а Віллі розпалив вогонь. Він крикнув щось про картопляний салат, дружина відгукнулася з кімнати. Потім він теж зайшов усередину і повернувся хвилин через двадцять вже з битками (а, це те вугілля, подумав Харрі). Через деякий час – сусідки зійшлися на п’ятнадцяти хвилинах на шосту – вони побачили, як Барлі телефонує.
– У нас через двір усе чудово чутно, – повідомила Рута. – І ми почули, як інший телефон задзеленчав у кімнаті. По Барлі було помітно, що він знервований, – він шпурнув на стіл свій мобільник.
– Напевно, намагався додзвонитися дружині, – прокоментував Харрі, але, помітивши, як жінки переглянулися, пошкодував про те, що сказав «напевно». – А скільки часу потрібно, щоб дійти до магазину за рогом і купити там салат? – змінив він тему.
– До «Ківі»? Я добігаю хвилин за п’ять, якщо немає черги.
– Лісбт Барлі нь-бігає, а хоить повіно, – тихо сказала її подруга жахливим діалектом.
– Так ви з нею знайомі?
Рута і «Трондхеймський орел» знову переглянулися, ніби погоджуючи відповідь.
– Ні. Н-ми ї знаємо.
– Он як? Звідки?
– Здається, у «Верденс Ганг» була стаття про те, що Віллі Барлі цього літа ставить у Національному театрі мюзикл?
– Ні, Рут, це-була тіки-замітка.
– Ні, стаття, – роздратовано відгукнулася Рута. – Лісбет у головній ролі. Велике фото, всі діла. Напевно ви бачили.
Харрі гмикнув:
– Цього літа я… не так активно стежив за газетами.
– Та ви що! Був скандал! Ці задаваки театрали вважають, що це літо стане для Національного театру ганьбою. Ти назву мюзиклу пам’ятаєш? «Моя красна леді»?
– Прекрасна, – буркнула «Трондхеймський орел».
– Тобто вони займаються театром? – втрутився Харрі.
– І театром теж. Віллі Барлі скрізь устигає: естрада, фільми, мюзикли…
– Він
