«яхвістською» версією, тому що Бог визначається священним словом YHVH, яке читається як Яхве. Деякі дослідники Біблії вважають, що під час творення Тори (священної книги іудаїзму) обидві ці історії увійшли до неї. Авторство Книги Буття, як і всієї Тори, традиційно приписується Мойсею.
Адам і Єва[2]
Створення першої людини Адама з глини. Картина У. Блейка
У давнину казали, начебто всю нашу землю створив великий, всемогутній Ягве.
І коли він її створив, то далеко на сході посадив чудесний райський сад. І назвав його Едемом.
В Едемі росли яблука, помаранчі, виноград, фініки, банани. І було там ще багато незвичайних дерев і квітів.
В Едемі царювала вічна весна. Буяли троянди, річка дзюрчала в тіні дерев, стиглі плоди падали на землю в густу траву.
Щоранку розкривалися квіти, річка вабила прохолодою, але порожньо було в чудеснім саду. Не було кому купатись у річці, зривати квіти, збирати солодкі ягоди та відпочивати в тіні дерев.
І вирішив Ягве: «Створю людину, подібну до себе».
Узяв Ягве річкову глину, виліпив з неї людину, вдихнув у неї життя і назвав людину Адамом.
Адам ходив по райському саду, збирав плоди, купався в річці, та було йому сумно.
Тоді виліпив Ягве з глини всіляких звірів і птахів, оживив їх і привів до Адама.
Проходила повз Адама всяка звірина, пролітало всяке птаство.
Пройшов повз Адама слон, і Адам назвав його слоном. Пролетів повз Адама орел, і Адам назвав його орлом. І їжака назвав їжаком, і тхора – тхором, і зайця – зайцем, і синицю – синицею. Усім дав імена!
Але Адам все одно ходив сумний, адже не було в нього близького друга, котрого він міг би любити.
І тоді сказав Ягве:
– Не годиться Адамові бути одному. Створю я для нього вірного друга.
Міцно приспав Адама Ягве і, поки той спав, узяв Адамове ребро та й зробив з нього жінку.
Адам прокинувся, подивився на жінку й проказав:
– Яка ти прекрасна! Мене звуть Адам, а тебе нехай звуть Єва. Ти будеш моєю дружиною.
І почали Адам і Єва жити в раю.
Разом вони гуляли, разом купалися в річці, разом плели вінки з квітів, разом збирали плоди з усіх дерев.
Але росло на горбі серед саду одне напрочуд гарне дерево, про яке Ягве сказав Адамові і Єві:
– Ніколи-ніколи не рвіть яблук з цього дерева. Як тільки ви з’їсте хоч би одне яблуко – то зараз же й помрете.
– Та навіщо нам це дерево? У нас і без нього досхочу плодів! – відказали Адам і Єва.
На забороненому дереві жив злий і підступний Змій. Він був хитріший від усіх звірів і птиць, що їх створив Ягве.
Почав хитромудрий Змій чатувати, коли до забороненого дерева підійде Єва. І коли Єва підійшла до забороненого дерева, Змій сказав:
– Чув я, що заборонив вам Ягве рвати
У переказі.
