2:1).
21 травня 1967, Дублін. Ірландія – Чехословаччина 0:2 (15ʹ Сікора 0:1, 47ʹ Масни 0:2).
31 травня 1967, Більбао. Іспанія – Туреччина 2. 0 (63ʹМорено-Гросу 1:0, 80ʹ Хенто 2:0).
18 червня 1967, Братислава. Чехословаччина – Туреччина 3:0 (25ʹ, 70ʹ Адамец 1:0, 2:0, 73ʹ Юрканін 3:0).
1 жовтня 1967, Прага. Чехословаччина – Іспанія 1:0 (47ʹ Хорват 1:0).
22 жовтня 1967, Мадрид. Іспанія – Чехословаччина 2:1 (32ʹ Піррі 1:0, 61ʹ Херате Орманічеа 2:0, 75ʹ Куна 2:1).
15 жовтня 1967, Анкара. Туреччина – Чехословаччина 0:0.
22 листопада 1967 Прага. Чехословаччина – Ірландія 1:2 (57ʹ Демпсі (автогол) 1:0, 63ʹ Трейсі 1:1, 86ʹ (пен.) О’Коннор 1:2).
Група 2. Болгарські мазки на «Чорному квадраті»
У другій відбірковій групі також були два передбачувані фаворити: португальці, які перед початком відбіркового циклу на Чемпіонаті світу в Англії узяли бронзові медалі, і шведи. Останні, втім, були зараховані до фаворитів швидше за інерцією – адже від дуже потужної дружини 50-х – начала 60-х років у складі залишилися всього троє виконавців, а пошук нових талантів йшов не надто вдало. Доповнили відбірковий квартет болгари, що вважалися відвертими середнячками, і не блискуча досвідом і виконавською майстерністю збірна Норвегії.
Інтригу турніру надали якраз португальці. Вони примудрилися спочатку удома програти шведській команді з рахунком 1:2, а потім в гостях задовольнятися нічиєю з тими ж шведами 1:1. При цьому обидва рази до середини першого тайму збірна Португалії, лідером якої був легендарний форвард мадридського «Реала» Еусебіо на прізвиське «Чорний квадрат», вела в рахунку і упевнено контролювала гру! Але халатність в обороні і зневага до суперників зіграла з португальцями лихий жарт. Перевага особистих зустрічей над фаворитом групи не пішла на користь і збірній Швеції. У іграх з болгарами скандинави виявилися «хлопчиками для биття», програвши насухо спочатку удома, а потім і в гостях. Навіть більше, шведи примудрилися програти навіть записному аутсайдерові – збірній Норвегії – на її полі!
Таким чином, розвинувши свій позитивний баланс в матчах з Норвегією (4:2 вдома і 0:0 в гостях), в лідери групи несподівано вийшли болгари. Але навіть ця ситуація не вселяла упевненість в їхній підсумковий успіх. У пам’яті журналістів і уболівальників свіжі були спогади про останній Мундіаль, коли Еусебіо і компанія в чвертьфіналі просто декласували болгар 3:0.
Але на спогадах далеко не поїдеш – у вирішальному матчі підгрупи на стадіоні Василя Левські болгари лягли кістками, практично не давши технічним португальцям зіграти у свою гру. А коли команди втомилися, в одній з контратак Дерменджиєв забив єдиний гол в цьому матчі. Відрив між першим і другим місцями став істотним і остання зустріч у Лісабоні перетворилась на порожню формальність. Болгари презентували напівоновлений склад, але і він утримав нульову нічию проти португальців, які не дуже поспішали в атаку.
Таким чином, болгари уперше в історії зробили крок до фінальної частини європейського
