Божественна комедія. Аліг'єрі Данте

      Вітрів він троє створював осібних,

      52 Що обвівали без кінця Коціт.

      І річка аж до дна вся прохолола:

      Сльозами сходив він на шість ланит,

      55 А кожна з пащ, мов терниця, молола

      По грішнику, – щоразу об коли

      Душа стражденна тіпалася гола.

      58 Передній ще жахливіші були

      Такі тертя під скреготи зубовні,

      Що дерли шкіри кусень чималий.

      61 «Той, угорі, що терпить кару вповні, —

      Сказав мій вождь, – то Юда Іскарйот,

      В зубах он голова, а решта – зовні.

      64 А в тих обличчя видно без турбот:

      У чорній пащі ти он бачиш Брута, —

      Він корчиться увесь, та зціпив рот.

      67 А в Кассія статура краще скута.