коло своїх окулярів.
Меридью повернувся до Ральфа:
– Виходить, тут нема нікого з дорослих?
– Нема.
Меридью сів на стовбур і поглядом обвів усіх.
– Тоді ми повинні самі за себе подбати.
Почуваючись у безпеці коло Ральфа, несміливо озвався Роха:
– Тому Ральф і скликав збори. Щоб вирішити, що нам робити. Ми дізналися імена. Ось Джоні. А ті двоє – вони близнята – Сем та Ерик. Котрий Ерик? Ти? Ні, ти Сем.
– Я – Сем…
– А я Ерик.
– Нам краще всім познайомитися, – встряв Ральф. – Отже, я Ральф.
– Але ми знаємо більшість імен, – сказав Роха, – тільки-но їх почули.
– Дитячі імена, – пирхнув Меридью. – Чого це мені бути Джеком? Я – Меридью.
Ральф зиркнув на нього. То був голос людини, яка знає, чого хоче.
– Тоді, – провадив Роха, – отой хлопчик… я забув…
– Ти забагато базікаєш, – урвав Джек Меридью, – заткни пельку, Жирний.
Вибухнув сміх.
– Він не Жирний, – гукнув Ральф, – Роха – його справжнє прізвисько.
– Роха!
– Роха!
– Ой, Роха!
Тоді вже знялася буря реготу, сміялися навіть найменші. В ту хвилину хлопці об’єдналися в коло однодумців, тільки Роха зоставався сам; він густо почервонів, схилив голову і знову заходився протирати окуляри.
Нарешті сміх затих, і хлопці знов почали знайомитися. Після Джека Морис був другий за зростом серед хористів, але кремезний і весь час усміхнений. Був ще тендітний, вовчкуватий хлопчик, якого ніхто не знав і який тримався осторонь, потайний і заглиблений у себе. Він пробурмотів, що його звуть Роджер, і знову змовк. Біл, Роберт, Гарольд, Генрі; той хорист, що був знепритомнів, уже сів на пальмовий стовбур, блідо всміхнувся до Ральфа і назвався Саймоном.
Джек заговорив:
– Треба вирішити, як нам урятуватися.
Почувся гомін. Один з малюків, Генрі, попросився додому.
– Цить, – наказав Ральф неуважливо. Підняв угору мушлю. – Гадаю, нам треба обрати ватажка, щоб він усе вирішував.
– Ватажка! Ватажка!
– Ватажком можу бути я, – сказав Джек зі спокійною погордою, – я заспівую в хорі і старший над ним. А ще можу чисто взяти до-дієз.
Знову гомін.
– Ну, гаразд, – сказав Джек, – я…
Він завагався. Чорнявий – Роджер – нарешті заворушився і запропонував:
– Проголосуймо.
– Так!
– Проголосуймо за ватажка!
– Давайте голосувати!
Вибори виявилися забавкою не менш цікавою за ріг. Джек був запротестував, та коли раніше всі галасували, бо хотіли мати ватажка, то тепер галас учинився навколо виборів, і найбільше пропонували Ральфа. Жоден хлопчик не пояснив би цього, адже винахідливість, власне, виявив Роха, а найочевидніший лідер був Джек. Та
