каменюкою. «Хоч би ця жаба не впізнала мене».
Жаба саме закінчує пафосну лекцію про важливість шкільної самодіяльної творчості у культурному житті міста, і ти відчуваєш близьку перемогу. «Маладой чєлавєк, отже, я беру вас на роботу. Ви будете керівником ВІА. У нас є талановиті, музикальні діти. Зараз вам покажуть апаратуру і місце, де ви будете займатися з молоддю… А з зарплатою в нас великі затримки, самі знаєте, як зараз важко… Ми будемо платити вам 60 тисяч на місяць». Якраз вистачить на десять пачок цигарок, негусто. Але це була перемога!
Того ж вечора у комірці на четвертому поверсі вже репетирувала і пила самогон рок-група «Резонанс».
Кліп
Ви збираєтеся у школі на репетиції майже щодня. Ти кілька разів чесно розвісив по школі оголошення, де повідомлялося про набір у місцевий ВІА, але то сам не з’являвся, то школярі чомусь ігнорували, то злива завадила, то в універі затримався. Одного разу був такий п’яний, що просто не зміг нічого сказати трьом переляканим хлопчикам, які все-таки прийшли на призначений час. Таким чином минуло два місяці, наближався Новий Рік. Ви активно репетирували, навіть пробували записати тут кілька пісень. А одного зимового вечора Африка привіз на репетицію режисера місцевої телекомпанії Юру Глушка, котрий безкоштовно знімав кліпи тим місцевим групам, які йому подобалися.
Замотаний у довгий синій шарф і вдягнений у коротке сіре пальто режисер Юра – невеличкий, якийсь трохи нещасний, з сумними очима – мовчки просидів усю репетицію, вслухаючись у кожну зіграну вами ноту, і щось натхненно записував до свого блокнота. Особливо йому припала до душі пісня «Апокаліпсис», після прослуховування якої Юра одразу заговорив: «На початку ви з гітарами, звучить музика. Дим, багато, цілі хмари. Навколо йдуть колони озброєних людей, армія, на вулицях міста з’явилися танки! Справжній апокаліпсис! Потрібні вертольотні зйомки – зверху, масштабно, загальний план. Люди рухаються назустріч катастрофі! А ви поступово перетворюєтеся на бомжів, у брудній одежі, неголені й немиті, які стали жертвами суспільної драми. – Від цієї оповіді Юра сам розпалювався з кожним новим словом і раптом зупинив погляд на тобі. – Тебе повинні вбити наприкінці. Застрелити з пістолета. Трагічний фінал, у кліпа повинен бути трагічний фінал! Це зараз актуально!» Ви перезирнулися між собою. Юра розповів готовий сценарій кліпа, та ще й якого! Вас шокував цей вочевидь талановитий режисер, що, у свою чергу, був у захопленні від вашої музики. На тому й порішили – незабаром розпочинати зйомки.
…Тим часом тебе викликала на розмову жаба-директорка. Ти приблизно здогадувався, чим скінчиться ця аудієнція, а тому йшов у доброму гуморі.
Жаба сидить у звичній директорській позі, з піднятим догори товстим пальцем: «Маладой чєлавєк, у нас на носі Новий рік. Тому ваш ВІА повинен виступити на святковому вечорі вже за тиждень. Ансамбль буде грати години три. І обов’язково –
