зими. Та це буде потім, а зараз ще добре, ще можна гуляти і пити просто на вулиці, ще можна ви вчати візерунки на цьому дивовижному килимі, в якому приємно втопають твої ступні…
Фторняк – це запальний вечір у вже значно розширеному дружньому колі на чиємусь гостинному флеті. Коло друзів поступово все збільшується і збільшується, наповнюючись новими творчими силами, здатними випити не тільки принесену кимось каністру розливного пива, що вже давно втратило різкість і смак, а й оті шість батлів портвейну, що ви запхали до ввімкненої духовки, аби швидше розплавились їхні пластмасові корки, а саме вино підігрілося і більше вставляло. Корки дійсно розплавилися і прямо-таки злізали з пляшок, а майже гаряче вино дійсно шалено вставляло, валячи з ніг найміцніших пияків. Компанія швидко ділиться на три частини. На кухні п’ють і розмовляють про різні смішні випадки з пияками найближчі друзі господаря квартири, який лише посміхається і дістає з полиці кухлі й склянки для нових відвідувачів вечірки. У кімнаті співає під гітару жіноча половина, а хтось з новоприбулих у квітчастій бандані наливає з каністри позавчорашнє пиво. На балконі скупчилися курці, що вже викурили по кілька цигарок поспіль, але затрималися в очікуванні, поки «ділер» заб’є косяк. Запах трави скоро пішов навколишніми сутінками.
Фторняк – це шалена ніч під гітару на кухні. Старий інструмент, що постійно доводиться підстроювати, кочує з рук у руки по колу, наче талісман, і кожен учасник нічного концерту співає лише по одній пісні. Це старовинний рокерський ритуал, як і курити «по тязі», роблячи одну затяжку і передаючи цигарку далі по колу. Проспівав пісню – передай гітару іншому. І слухай, слухай. Трохи пізніше співають вже хором, голосно. Далі знову надходить час балад. Потім знову панківські народні пісні, і так майже до ранку. Курять уже прямо на кухні, а хтось примудрився купити о цій порі ще батл горілки, якого якраз і не вистачало для повного єднання вашої дружньої компанії…
А далі настає середа. І це не просто середа, це вже середина тижня для звичайних, не утаємничених людей! Ти знову з’являєшся в універі, аби трохи «повчитись», але друзі знімають тебе вже з третьої пари. У когось раптово знайшлася вдома в’ялена риба, тому ви йдете на пиво. Пиво закінчується вже ранком у четвер, коли ви удвох з басменом прокидаєтеся на квартирі спільної давньої подруги, і ти з подивом дізнаєшся, що вся компанія (виявляється, була ціла компанія) бачила, як ти дві години цілувався на балконі з незнайомою чорнявою дівчиною, яка тільки на хвилинку забігла до своєї сусідки, у якої ви зібралися, позичити сигарету. Ти, на жаль, цього не пригадуєш. Ви чомусь довго заварюєте чай, а потім ти вже під вечір таки потрапляєш додому.
У п’ятницю ти прямо з навчання містичним чином переміщуєшся до студентського гуртожитку, де цілий вечір розважаєш підхмелених однокурсників та іже з ними піснями під роздовбану гітару, що десятиліттями переходить у спадок від одного покоління студентів
