чи китаянку в білому вбранні, першою нашою думкою буде, що вони зібрались на свято або весілля. Але в Китаї білий колір – це колір трауру. Якщо ми потрапили в Америку і вирішили поспілкуватися з індіанцями в національному вбранні, ми побачимо тільки те, що воно дуже гарне й незвичне. А людина, знайома з культурою індіанців, розповість, до якого племені він належить, чи користується повагою, чи добрий він мисливець і таке інше. Отже, спробуймо зазирнути краєм ока в різні культури.
Принципом східного життя є вислів: «Коли Аллах створював час, він створив його достатньо». У країнах арабського Сходу і нині зберігається стиль руху по вулиці високопоставленої особи. І що важливіша особа, то повільніше вона повинна рухатися. Цим забезпечується її важливість, а зустрічним надається можливість встигнути вклонитися.
Існує на Сході і таке правило: неетично чоловіку вітати… гарну жінку. Такий крок означає наявність у його душі «диявола». Можна вітати тільки негарних жінок. При цьому жінка повинна бути дуже стриманою у вчинках і словах, аби не дати приводу для виникнення безцеремонності стосовно неї.
Ритуал вітання на Сході має свій почерк. Вітання між мусульманами можуть вважатися виконаними, коли привіт і відповідь вимовлені за всіма правилами і взаємно почуті. Після перших вітань слід запитувати про здоров’я один одного і членів родини. Словесний знак вітання – «Мир вам!»
Коли мова йде про Схід, дуже часто згадують про надзвичайну гостинність цих народів. У давнину гість міг попросити в хазяїна будь-яку річ, і той повинен був йому відразу ж її подарувати. При цьому прямого прохання було навіть не потрібно: достатньо сказати, що вона вам сподобалась. Існувала колись жартівлива пісня про гостя й хазяїна. Гість спочатку похвалив шаблю хазяїна, потім його коня, потім дружину і нарешті – весь дім. Хазяїн подарував йому все, що він назвав, а потім сказав: що ж, тепер я твій гість, а мені дуже сподобалась твоя шабля, дружина, кінь і будинок – і повернув усе назад.
Сура з Корану
У мусульманських країнах є спеціальна наука про пристойну поведінку – адаб. Людина, яка приймає гостя, повинна дотримуватися таких правил:
• Зустріти гостя привітно; посадити на краще місце; показати йому місця загального користування (туалет, ванну); накрити для нього стіл; показати місце, де він може спати; спитати про час, коли він має намір прокинутись.
• Говорити з гостем треба шанобливо; намагатися виконати всі його бажання, щоб він залишився задоволений прийомом. В одному з хадисів (переказів про вчинки та вислови пророка Мухаммеда) сказано: «Виконання од ним із вас бажання гостя краще, ніж цілий місяць, проведений у служінні в моїй мечеті».
• Не можна змушувати гостя виконувати якусь роботу, бо це може якось вразити його самолюбство або ж скривдити його.
• Слід говорити з гостем про приємні для нього речі; радіти його приходу і засмучуватися, коли він іде; приховувати від нього нестачу грошей; не лаяти
