князь Олексій Борисович Куракін був настільки педантичним щодо питань етикету, що нерідко доходив до безглуздя. Так, він звільнив свого старого домашнього лікаря лише за те, що той насмілився вночі, під час загострення хвороби князя, з’явитися не у фраці.
II
Навколо світу
Колись світ здавався людям величезним. Але що далі, то меншим він ставав. Спочатку люди почали подорожувати по ріках або верхи на приручених тваринах, потім виникла писемність, за нею – книги, листи. Далі – телефон, телеграф… Сьогодні людина може сісти в літак і через кілька годин опинитися не просто в іншій країні, а й на іншому континенті. Поява телебачення сприяє тому, що мешканці різних країн можуть власними очима побачити життя в далеких країнах. Культури поступово запозичують одна в одної деякі звичаї, традиції, свята. Внаслідок цього відбувається поступове стирання кордонів між ними. Втім, деякі специфічні риси зберігаються, тому, виїжджаючи за кордон або спілкуючись з гостями з інших країн, треба враховувати різницю між жестами, стилями поведінки, мімікою і таке інше.
Схід та Захід, Південь та Північ
Культура різних народів, і етикет у тому числі, склалася під впливом їхнього способу життя.!ноді вчені говорять про характер народу і навіть про його дух. Про «загальний дух» народу писав свого часу Шарль Монтеск’є: «Багато речей управляють людьми: клімат, релігія, закони, принципи правління, приклади минулого, звичаї, як результат усього цього створюється загальний дух народу».
Зрозуміло, що двох однакових людей, навіть коли вони народилися в одній сім’ї, а не те що в одній країні, не існує. Однак про деякі спільні риси, притаманні представникам того чи іншого народу, добре відомо. Народи, які живуть поряд, зазвичай завважують типові риси сусідів. Так виникають узагальнені «портрети» типових англійців, німців, росіян, американців. Наприклад, американців пов’язують з діловитістю, німців – з пунктуальністю, французів – з дотепністю і галантністю, росіян – з відкритістю, щирістю, з майстерністю. Якщо поглянути на етичні норми різних народів, виявиться, що ці узагальнені уявлення не такі вже й далекі від правди. Що ж впливає на створення певних моральних норм?
По-перше, це спосіб господарювання. Осілий чи кочовий спосіб життя народу формує весь лад його моралі, мислення. Осілі народи тісно пов’язані із землею. Їхній патріотизм, працьовитість і колективізм розвиваються на основі того, що вони живуть на певній території, де раніше жили предки і колись житимуть нащадки. Земля для землероба – найвища цінність, за яку не шкода покласти життя. Для кочових народів такі уявлення здаються чимось дивним. Їм відомі ті самі моральні принципи (повага до старших, гостинність, любов до праці та ін.), але спираються вони в першу чергу на кревну єдність роду. Це й не дивно – кочові племена не мають якогось певного місця, до якого вони весь час повертаються. Їхній дім та їхня батьківщина – то весь степ чи пустеля. А ось родичі – це справжнє багатство, навіть у чужій землі.
Стійбище кочовиків
