проти етикету. З’являються численні гуртки й салони, де модним є безцеремонне спілкування. Неповага до правил поведінки стала вважатися знаком творчої натури, яскравої особистос ті. Дами зверталися до чоловіків за прізвиськом, один час модним було годувати їх з ложечки. Справжні аристократи дивилися на це з легким презирством, хоча їхні манери також зазнали змін. Вони запозичили англійське захоплення спортом, вдягалися у трохи застарілі фасони. Жінки з вищого світу нехтували косметикою, вдягалися в темні сукні для повсякденних візитів та в білі – для балів. Природність поведінки та вміння підтримати невимушену бесіду в цей час цінувалися дуже високо.
Революція визнала етикет «буржуйським пережитком». Після неї в суспільстві стало популярним звернення «товариш», а різниця між жінками й чоловіками старанно розмивалася. Звичайно, жінкам поступалися місцем, говорили компліменти. Але вже не цілували руку, а лише потискували. Однією з особливостей радянського періоду була заборона всього «західного». Зарубіжна мода, музика, косметика були чимось недозволеним. Захоплення джазом, довге волосся в хлопців, джинси вважалися першим кроком до зради батьківщини. У школах усі носили форму, в повоєнні часи вона була і повсякденним одягом. Якщо хтось поводився не так, як усі, його суворо засуджували. Втім, у ті часи нікому не спадало на думку вдаватися до брудної лайки в школі, відверто курити. А неосвіченість вважалася серйозним недоліком.
Нині все більше обов’язкові колись правила сприймаються як щось застаріле. Ввічливість стала необов’язковою, повага до старших змінилася презирством – що вони, мовляв, розуміють? Одяг, манери, мова – все це вже ніким не контролюється. Можна поводитись як завгодно. Але… Чи варто? Історія знає багато випадків тимчасового занепаду етикету. Але люди не дуже змінилися протягом тисячоліть. Вони так само здатні на прихильність, вдячність або, навпаки, образу та ненависть. Тому мине ще небагато часу, і виникне новий етикет. І можливо, що деякі правила створите саме ви. А щоб не було потреби винаходити велосипед, дізнаємося про те, що було створено до нас.
Історичні анекдоти про етикет
З етикетом пов’язано чимало цікавих історій – і сумних, і веселих. Їхні герої – історичні особи, видатні політики, вчені, придворні. До речі, слово «анекдот» колись означало не зовсім те, що ми розуміємо під ним тепер. Раніше анекдотами називали розповідь про кумедний чи повчальний випадок із життя знаменитих людей. Пізніше почали розповідати смішні історії про фольклорних персонажів, і тільки потім з’явилися анекдоти, що торкалися всіх сфер людського життя.
Одного разу сиракузький тиран Гелон довідався про змову, що готується проти нього, скликав народні збори і вирушив туди озброєний. Спочатку він дав звіт про свою діяльність, а потім повідомив про змову. Отут Гелон скинув із себе зброю і сказав: «Ось я стою перед вами в самому хітоні – робіть зі мною що хочете». Сиракузці вирішили видати змовників Гелону і зберегти за ним усю повноту влади. Однак він надав народу право самому покарати змовників.
