до блискучого черевця, а довгі вусики широко розставлені. Знизившись, він кілька разів спробував сісти на Велфарія, який завмер у захваті від його краси… Потім до першого зацікавлено підлетів другий метелик і, покружлявши над зачарованими патрійцями, знову повернувся до гостинних квітів.
– Шкода, що мами немає з нами… – сумно озвався Велфарій, розглядаючи золоте кільце на правому вказівному пальці.
– Мені також, синку, – батько доторкнувся до його вказівного пальчика. – Знаєш, які воно втілює знання?
– Так! Вона розповіла, коли дарувала його мені. Це – наша галактика. І символ безмежності…
Їхню увагу привернула волохата біла прала, що пролітала повз них. Ці трикрилі комахи з селилися ближче до води, а ця, мабуть, заблукала далеко від річки. Прали полюбляли густі трави, але найбільше – великі квіти з фіолетовими пелюстками у заплавах Лангу.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
