сам Бог. Щоправда, у питанні, коли саме душа з’являється в тілі дитини, у народних поглядах є деякі розбіжності: за одними тлумаченнями, душа «вселяється» в момент зачаття або коли дитина починає вперше рухатися в тілі матері, за іншими – дитина народжується без душі, замість неї є якась пара, як у тварин та іновірців. Справжня ж душа з’являється після того, як дитина дістане ім’я чи буде охрещена.
Підсумовуючи, зазначимо, що народна традиція в циклі родильної обрядовості виробила свої конкретні ритуально-санкційні критерії з метою уникнення народження «відміни», «виродка», «каліки» або ж іншої неповноцінної істоти, оскільки це безпосередньо зачіпало інтереси всієї громади. Вони мали на меті забезпечити подальше нормальне відтворення та репродуктивне здоров’я в межах локального колективу.
Чоловічі інструменти, шапку клали під ліжко, щоб народився хлопчик
Гребінь, хустку клали під ліжко, якщо хотіли народження дівчинки
Люди собі думають, хоч може й не всі, шо як родиться дитина, то через те, що плоть чоловіка як раз збіглася, як їй слід і буть, у місто з жіночою плоттю… дехто думає, що чоловіча плоть іде в жіночу в утробу як у якесь своє місце і там якось уже воно зароджується в дитину. Чого то так, що один раз та плоть іде в діло, а другий раз ні, цього не скаже ніхто.[1]
Як уже зійдуться чоловіча плоть з жіночою, почина собі разом виростать у чоловічу форму і собі душі живої трохи возьме то з матері, то трохи і батькової, бо мабуть і в батьковій плоті є щось таке живе, що воно і розростається собі разом і за дев’ять місяців ото вже й готове.[2]
Народні погляди на абортивні та контрацептивні засоби. Безпліддя
Розглядаючи уявлення й народні вірування, пов’язані із зачаттям дитини, не можемо оминути й тему запобігання вагітності. Передусім необхідно підкреслити, що етнографічні свідчення середини ХІХ – початку ХХ ст., сучасні польові записи одностайно засвідчують, що в українському традиційному суспільстві народна мораль однозначно засуджувала вживання контрацептивних засобів та вчинення абортів, насамперед через острах гріха дітовбивства та невизначеність долі ненародженої дитини в потойбічному світі. Окрім того, як можна припустити, жінки усвідомлювали величезні ризики аборту для свого здоров’я, і це було ще одним фактором утримування від штучного переривання вагітності.
Між тим, подібні випадки, очевидно, траплялися, підтвердженням чого є відомі в традиційній культурі способи «скидання» дітей. Так, контрацептивні засоби, які застосовували жінки в традиційному українському суспільстві, умовно можна розподілити на два види: раціональні (уживання відварів трав, коріння тощо) та ірраціональні (магічні). Можна припустити (з огляду на більшу представленість у джерелах), що частіше застосовували останні.
Варто підкреслити існування поглядів про
Грушевський М. Дитина в звичаях і віруваннях українського народа. Матеріали з полудневої Київщини. – С. 118.
Грушевський М. Дитина в звичаях і віруваннях українського народа. Матеріали з полудневої Київщини. – С. 129.
