Син начальника сиріт. Адам Джонсон

Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Син начальника сиріт - Адам Джонсон страница 49

Син начальника сиріт - Адам Джонсон

Скачать книгу

деякі привілеї.

      Весь день він возився з радіо. На підвіконні було хороше світло. Зі сплющеного кінця дроту зробив мініатюрну викрутку, а припій плавив над свічкою. Також звідти йому було видно гавань і капітана, який ходив по палубі.

      Ближче до сутінків прийшла вона. У чудовому настрої, аж сяяла.

      – Бачу, дещо в тобі ще працює, – зауважила вона.

      – А я не міг лежати без риби над головою. Вона в мене була як каруселька над ліжечком.

      – О, оце б я справила враження, – усміхнулася вона, – у Пхеньяні з повною валізою риби!

      Потім вона відкинула волосся назад і показала нові тоненькі золоті сережки.

      – Ну що, гарні я вторгувала? Мені буде треба робити таку зачіску, щоб їх було видно.

      Підійшла до радіо.

      – Воно працює?

      – Ага, – сказав він. – Антену я зробив. Тільки її треба поставити на даху до того, як світло вимкнуть.

      Вона схопила «найки».

      – Гаразд. Тільки в мене є ще справа перед тим.

      Вони обережно спустилися сходами на шостий поверх. Проминули квартири, з яких долинали сімейні сварки, але в більшості стояла могильна тиша. Стіни прикрашали гасла про Великого Вождя й Великого Керівника, а також зображення дітей, які співають, розкривши перед собою книжки з революційними піснями, селян, які, піднявши серпи, відірвалися на мить від збирання небувалих урожаїв і споглядають чисте світло вічної мудрості.

      Дружина другого помічника постукала у двері, почекала кілька секунд, а потім увійшла. Вікна були закриті папером від продовольчих пайок, і в кімнаті стояв запах прілої пахвини, як у тунелях під ДМЗ. Там на пластиковому стільці сидів чоловік, поклавши перев’язану ногу на табуретку. З обрису бинтів можна було помітити, що під ними немає пальців. На ньому був комбінезон із консервного заводу, а на нашивці стояло «Бригадир Ґун». Коли Ґун побачив кросівки, його очі спалахнули. Він жестом попросив їх, покрутив у руках, навіть понюхав.

      – Зможеш іще таких принести? – спитав він.

      – Можливо, – сказала вона. Вона побачила на столі невелику пласку прямокутну коробку. – Це воно?

      Конец ознакомительного фрагмента.

      Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

      Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

      Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

      Примітки

      1

      Східним морем у Північній Кореї називають Японське, а Західним – Жовте. (Тут і далі прим. пер., якщо не вказано інше.)

      2

      Літочислення Північної Кореї ведеться від народження Кім Ір Сена – 1912 року. Цей рік і називається першим роком Чучхе.

      3

Скачать книгу