зразки найбільш обдарованих літературним хистом дітей і дав літературним критикам порівняти їх з ранніми творами відомих авторів. Критики не знайшли відмінності. Усе вказувало на групу, говорив він, з потенціалом «героїчного зростання». Терман вірив, що на його «Термітів» чекала доля майбутньої еліти США.
Сьогодні багато ідей Термана залишаються засадничими в нашому розумінні успіху. Школи мають програми для «обдарованих». Елітні університети часто вимагають, щоб перед вступом такі студенти проходили тест на перевірку розумових здібностей (такий, як Академічний оцінювальний тест). Компанії, що працюють у царині високих технологій, наприклад «Ґуґл» і «Майкрософт», також ретельно оцінюють когнітивні вміння своїх майбутніх працівників з тієї самої причини: вони переконані, що люди з дуже високим рівнем IQ мають найбільший потенціал (відомо, що в «Майкрософт» під час прийняття на роботу ставлять блок запитань, створених з метою перевіряти кмітливість. Ось класичне запитання: «Чому люки круглі?» Якщо ви не знаєте відповіді на це запитання, то ви не достатньо розумні, щоб працювати в «Майкрософт»[7]).
Якби я був чарівником і запропонував підняти ваш рівень IQ балів на 30, ви погодилися б, так? Ви б подумали, що це допоможе вам просуватися вгору в світі. Коли ми чуємо про когось на кшталт Криса Ланґана, то виникає єдина інстинктивна відповідь – як у Термана, коли він познайомився з Генрі Ковеллом майже століття тому. Ми відчуваємо благоговійний трепет. Генії максимально неповторні. Звичайно, для таких людей перешкод не існує.
Та чи правда це?
Поки що в цій книжці ми побачили, що екстраординарні досягнення – це більшою мірою радше можливості, ніж хист. У цьому розділі я намагатимуся пояснити чому так, розповідаючи про унікальних людей та неординарних особистостей у чистому вигляді, себто геніїв. Упродовж багатьох років ми виходили з Терманового розуміння інтелекту. Проте, як ми побачимо, Терман помилився. І схибив він щодо своїх «Термітів». Якби йому трапився юний Крис Ланґан, який у віці шістнадцяти років вивчав «Початки математики», він помилився би стосовно нього з тих самих причин. Терман не розумів, що таке справжня незвичайна особистість, і цю помилку ми повторюємо до сьогодні.
3
Одним з найпоширеніших тестів на визначення інтелекту є «Тест прогресивних матриць Рейвена». Щоб скласти його, не треба знати мову чи мати якісь фахові знання. Він виміряє вміння абстрактно мислити. Типовий тест Рейвена складається із сорока восьми малюнків, причому кожен наступний є складнішим від попереднього. Рівень IQ визначається на підставі того, на скільки малюнків дали правильну відповідь.
Ось запитання, типове для тесту Рейвена.
Ви зрозуміли? Здогадуюся, що більшість із вас розв’язала це завдання. Правильна відповідь – В. А тепер спробуйте оце. Це останнє й найскладніше в тесті.
Відповідь: круглий люк не впаде в яму, хай як ви намагатиметеся. Прямокутна ляда може впасти, варто лише натиснути на краї. Ось тепер і ви можете працювати в «Майкрософт»!
