Бандера так натурально грав, що після вистави один з місцевих… хлопців підходить до мого батька й питає: «А тому хлопцеві, що грає Стецька, справді щось бракує..?»
Через важку хворобу (ревматизм колінних суглобів) його протягом двох років не приймали до «Пласту». Лише завдяки надзвичайним зусиллями, перемагаючи біль, і склав необхідні для вступу фізичні вправи. 1 жовтня 1922 р. Бандеру зарахували до гуртка «Вовк» П’ятого пластового куреня імені князя Ярослава Осьмомисла у Стрию. У 1920-х рр. пластуни самовиховувалися на основі 14 правил Пластового закону:
01. Пластун словний.
02. Пластун сумлінний.
03. Пластун точний.
04. Пластун ощадний.
05. Пластун справедливий.
06. Пластун увічливий.
07. Пластун братерський і доброзичливий.
08. Пластун зрівноважений.
09. Пластун корисний.
10. Пластун слухняний пластовій старшині.
11. Пластун пильний.
12. Пластун дбає про своє здоров’я.
13. Пластун любить красу і дбає про неї.
14. Пластун завжди доброї гадки.
Пластун Степан Бандера
Пластова присяга складалася співанням «Пластового обіту» та підписанням «Карти впису» (на жаль, першу облікову картку С. Бандери за 1922 р. виявити не вдалося), яку пластуни популярно називали «Пластовим словом чести». Завданням «Пласту», за словами С. Бандери, було плекати дух братерства серед своїх членів і виховувати їх за програмою скаутингу. Основним видом діяльності були мандрівки й табори, організовувані в околицях Стрия та в Карпатах. Після піврічної підготовки і виконання вимог першої пластової проби 26 лютого 1923 р. С. Бандера склав свою першу Пластову присягу:
Красу я і щастя по всій Україні
Ширитиму, власний забуду мій труд,
Щоб зір свій від праці при згорбленій спині
Підняв часом в небо мій втомлений Люд[4].
Дуже цікавий спогад про першу пластову мандрівку Степана Бандери 1923 р. до скель і урочищ в околиці села Бубнища в Карпатах (тепер скельно-печерний комплекс «Скелі Довбуша») написав Володимир Ерденберґер (Дуко): «Коли потрібно було вибратись на одну важкодоступну скельну ділянку, спостережливий і найменший ростом Стефко першим спромігся вилізти на неї, а відтак витягував наверх інших друзів. Біля вечірньої ватри він залюбки слухав з уст бойківських вівчарів народні перекази про легендарного опришка Олексу Довбуша та його побратимів. Вони поверталися з цієї мандрівки через гору Ключ, щоб спеціально оглянути місця боїв і могили українських січових стрільців».
12—14 липня 1924 р. С. Бандера взяв участь у першій обласній пластовій зустрічі на Писаному Камені. З 1 липня 1929 р. відбувся тритижневий мандрівний табір загону «Червона калина» за маршрутом крізь
Обіт-присягу уклав один із засновників україського «Пласту» – доктор Олександр Тисовський. Кожному рівню (пробі) підготовки пластуна відповідала певна строфа присяги.
