– пара – заняття на дві академічні години, академзаборгованість, навантаження, вікно – вільні дві години між попереднім і наступним заняттям, лекція, аудиторія.
Професіоналізми здебільшого застосовують в усному неофіційному мовленні: виконуючи важливу номінативно-комунікативну функцію, вони точно називають деталь виробу, ланку технологічного процесу чи певне поняття й у такий спосіб сприяють кращому взаєморозумінню. Доки їх вживають лише в усному мовленні й не виходять за межі відомства, шкода від них незначна (псується лише мова тих людей, які вживають професіоналізми в усіх випадках життя, а не лише в окремих робочих ситуаціях). У практиці писемного спілкування в межах одного відомства вони теж зрозумілі, але небажані, бо через них діловий папір перетворюється з офіційного у напівофіційний (або й зовсім неофіційний), набуває ознак приватної записки, а не документа. У міжвідомчій кореспонденції їх уживання небажане, а в окремих випадках і просто неприпустиме. Часто на ґрунті вживання професіоналізмів виникають непорозуміння в службовому листуванні. Так, наприклад, в одній рекламації було написано: «Заготовки зубчастих коліс не мають маркірування й свідків». Свідки – це професіоналізм, уживаний на позначення макетів деталей, що додають до кожної їх партії; проте це довелося роз’яснювати вже в наступному листі.
Часом переосмислене слово настільки не відповідає значенню основного, що необізнаній людині взагалі буде незрозуміло, про що йдеться: слово удар, наприклад, у текстильній промисловості вживають на позначення одиниці швидкості станка. Тому речення «Повідомте ударність нового агрегата» для пересічної людини буде «шифровим донесенням», а не діловим листом.
Припустимим у писемній мові вживання професіоналізмів є у виданнях, призначених для фахівців (буклети, інструкції, поради).
Забруднювачі ділової лексики: штампи, канцеляризми, архаїзми
Одним із джерел забруднення літературної ділової мови є словесні штампи – слова й вирази, позбавлені образності, часто й одноманітно повторювані без урахування контексту, які збіднюють, знеособлюють мову. В основу таких виразів часто покладений якийсь образ, але цей образ унаслідок частого вживання втратив свою оригінальність (люди в білих халатах (лікарі), рідке золото (нафта), чорне золото (вугілля), за рахунок підвищення продуктивності праці, набути широкого розмаху, піддати різкій критиці, приділяти найсерйознішу увагу, активна підтримка громадськості, викликає занепокоєння стан справ, висвітлити цілий комплекс проблем, набула гостроти ситуація, пом’якшити гостроту проблем, відбувся предметний обмін думками, працювати на педагогічній ниві).
Стандартизація мовних засобів є однією з особливостей офіційно-ділового стилю. На лексичному рівні ця ознака виявляється у використанні канцеляризмів, тобто слів, словосполучень, виразів, які вживають у ділових паперах як стійкий шаблон, трафарет для висловлення часто повторюваних думок, як-от:
