style="font-size:15px;"> Другою важливою причиною вживання значної кількості скорочень у мові ділових паперів є прагнення зекономити місце, що обумовлено обмеженістю «площі» документа (адже фактом уже стало те, що укладачі сучасних ділових листів у промисловості намагаються будь-що розмістити всю інформацію на одній сторінці). Вживання абревіатур пояснюється ще й прагненням уникнути повторення кількаслівних назв (зазвичай повну назву організації, підприємства чи установи наводять тільки один раз: в адресі, у штампі тощо).
Традиції, що склалися у творенні і вживанні абревіатур, виникли насамперед на підставі доцільності, а тому й вимагають до себе якнайбільшої уваги. Так, наприклад, уже усталені межі тих понять, назви яких можуть бути скорочені. Це назви країн, міністерств, головних управлінь, вузів, науково-дослідних установ та ін. Не скорочують зазвичай багатослівні назви верховних рад, вищих урядових посад, назви середніх шкіл, деяких технічних виробів тощо.
Під час утворення скорочень обов’язковою є вимога зрозумілості. Цього досягають вдалим скороченням основи, за яким легко відновлюється і вся основа; скорочені основи стандартизуються (тобто зберігають свою форму в усіх новотворах: рад… укр… голов… швей… та ін.).
Хоча серед абревіатур є неоднакові утворення (ініціальні, складові, усічення слова, змішаний тип, поєднання складової частини з повним словом та ін.), проте довільне скорочення найменувань установ не допускається: слід користуватися тим типом скорочення, який зафіксовано в документації даної організації чи установи (або в спеціальних довідниках, інструкціях, статутах та ін.).
Що стосується найпопулярніших у діловому стилі скорочень, то переважають тут найменування буквені й буквено-цифрові. Проте не всі слова, утворені цими способами, бездоганні. Є серед них невдалі утворення типу ИВАН (Институт востоковедения Академии наук); є багатозначні скорочення типу КПІ (це: Компартія Іспанії, Індонезії, Індії та ін., це може бути Київський політехнічний, поліграфічний, педагогічний інститути та ін.), МТС (Московський театр сатири), промпродукти (промислові і проміжні продукти); є невдалі скорочення (індпошив, кондвироби, молзавод, асобоз тощо).
Типи скорочень, які набули вже офіційного визнання (стандартизувалися, що здобуло своє відображення в низці словників, довідників, посібників та інструкцій), можна вживати в усіх видах ділових паперів (див. таблицю нижче):
Добираючи складноскорочене слово під час написання ділового папера, слід орієнтуватися на такі вимоги:
1. Скорочення не повинно збігатися за формою зі словом або скороченням, уже наявним у мові.
2. Скорочене слово повинно бути «прозорим»: воно має легко «розгортатися» в повне найменування (це правило не поширюється на скорочення, які вже стали самостійними словами типу лавсан).
3. Під час творення скорочених слів не повинні порушуватися норми літературної мови, зокрема правописні.
4. Скорочення,
