із ваших колег у терміналі, але нікого не знайшов. Ви не могли б видати посадкові квитанції на мене й товаришів? Я маю із собою їхні паспорти.
Вилицюватий і якийсь аж надто блідий, як на італійця, представник Alitalia блимнув на мене скельцями прямокутних у тонкій дротяній оправі окулярів.
– Покажіть бронювання.
Я передав йому роздруківку з підтвердженням купівлі електронних квитків.
– А ви реєструвались у Києві? – неуважно спитав хлопець.
– Певна річ, реєструвались! – Ніби можливо потрапити до Мілана, не пройшовши реєстрацію в Києві! І я знову стисло переповів йому свою історію.
Очкарик за стійкою ще раз переглянув папери. Схоже, до нього тільки зараз почало доходити, в чому наша проблема.
– А ви взагалі що тут робите? – несподівано спитав він. – Ви ж повинні перебувати у нейтральній зоні термінала!
– Я вийшов звідти для того, щоб отримати посадкові талони, тому що в нейтральній зоні ваших терміналів зараз немає жодної живої душі, котра могла б нам допомогти, – холодно просичав я.
– У вас є Шенгенська віза?
Я відчув, як під язиком скипає роздратування.
– Оскільки, пане, нині ви маєте приємність спостерігати мене перед собою, – кажу, – то так, безперечно, в мене є Шенгенська віза.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
