Покров. Люко Дашвар
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Покров - Люко Дашвар страница 24
Гнівні запитання не відступали. На дев’ятий день, коли до тісної бабусиної кімнатки набилися сусіди – поважно поминали-випивали-згадували, Ада викликала тітку Галю надвір. Нервово закурила при сусідці вперше в житті, очі в землю.
– Про матір мою щось знаєте? – ледь видушила.
Сусідка виявилася не настільки обізнаною, як сподівалася Ада.
– Тася ще тою партизанкою була, Царство їй Небесне, – призналася. – Я сама випадково дізналася, що її доня зечка. Усім же казала – буровичка…
– Ви як дізналися?
– У жеку зіткнулися. Тася довідку принесла, що в кімнаті, крім тебе і неї, ще її донька Наталя прописана. А не проживає, бо відбуває покарання.
– Так вона… і тепер на кімнату право має?
– Певна річ. Колись же звільниться. Буде їй де жити.
– А… за що сидить?
– Не знаю, Адочко. Геть нічого більше не знаю.
– І про тата мого ніколи бабуся не розповідала?
– Ані слова! Тася мене на колінах благала нікому про доньку не розповідати.
– І я вас прошу, – прошепотіла Ада.
Тітка Галя головою захитала: е-хе-хе… Кому розповідати?! Чи своїх бід мало?
– Як люди з поминок розійдуться, прибери в кімнаті, – порадила. – Речі Тасині збери – людям роздай. Що не потрібно – все роздай. А що згодиться, до себе перевези, щоб і нитки не лишилося. У кімнаті ніхто не житиме, а то геть зле. Ще злодюжки вікна виламають, розтягнуть Тасине добро.
Обійняла Аду, зітхнула:
– Допомогти?
Ще чого! Навколо Ади кружляли бабині таємниці: визирали з-під матраца, дражнилися незрозумілими натяками коротких нотаток у засмальцьованому блокноті, ховалися по шухлядах, і навіть стара жовта світлина молодої красуні Наталі, здавалося, тепер може розповісти так багато. Не з в’язниці ж вона Аді грошики надсилала. А звідки? І чи вона? Невже баба Тася багатійкою була, а Ада про те й не здогадувалася?! Ох, бабо!
Відправила співчутливого Валю до квартири на Воскресенці, зачинилася в бабчиній кімнатці. Зухвало зірвала з телевізора і дзеркала рушники – душили, забирали повітря, – усілася на бабине ліжко: з чого почати?
З ліжка і почала: обмацала старенький ватяний матрац, подушки, ковдри. Нічого. Узялася за бабчин одяг – вивертала кишені, перевіряла подоли пальт і суконь, складала у звичайний мішок, виносила у загальний коридор