Відьмак. Сезон гроз. Анджей Сапковський

Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Відьмак. Сезон гроз - Анджей Сапковський страница 33

Відьмак. Сезон гроз - Анджей Сапковський Відьмак

Скачать книгу

Зрога, що зветься Ретіарієм, – у давньоримській традиції ретіаріями (від лат. rete – «сітка») називався окремий клас гладіаторів, озброєний характерним чином: сіткою та тризубом; з обладунку вони мали наруччя та наплічник, що прикривали ліву руку й ліву частину грудей; відповідно Тонтон Зрога озброєний цілком традиційно для свого прізвиська.

      22

      Нічому не дивуйся (лат.).

      23

      Кога – когою, або когом, у Середньовіччі називалося торговельне судно з високими бортами та однією щоглою; у нашій реальності активно використовуване в Ганзейському союзі.

      24

      …транспортний хольк – хольком (або ж халком) називався більший, ніж кога, корабель, найчастіше – у період Ганзейського союзу – з трьома щоглами, а тому з можливістю ставити більш складну вітрильну оснастку та ходити з більшою швидкістю.

      25

      …двісті лаштів завантаження – лашт (від нім. Last – «вантаж», «тягар») – міра ваги, що відповідала зерновому вантажу, що може вміститися в одному возі, запряженому четвіркою коней; використовувалася для позначення місткості суден у Балтійському регіоні; відповідає сучасній вазі приблизно у дві тони.

      26

      …на рейд саме заходить новіградський шкунер – шкунер (нідерл. Schoener, від якого, зокрема, походить і звична для нас «шхуна») – це різновид морського судна з двома чи трьома щоглами та косими вітрилами (на відміну від прямих вітрил холька чи коги).

      27

      …сто двадцять футів між штевами – штевнем називалася товста повздовжня колода, що є основою корабля та поєднує два штеви – кінці судна: форштевень (носову його частину) та ахтерштевень (кормову частину); по суті, ідеться про довжину судна від носа до корми.

      28

      …служить мені для дивінації – дивінацією (від лат. divinatio – «провіщую», «передбачаю») з часів античності називають різноманітні практики, пов’язані зі спробами передбачення майбутнього чи бачення минулого за допомогою магічних чи божественних дій та взаємодій.

      29

      Онейромантія (від давньогрец. oneiros – «сон» та manteia – «провіщення») – це мистецтво провіщення та передбачення за снами; могло бути як «пасивної» форми (пояснення зі снів третіх персон), так й «активної», пошукової, за якої пророчі сни бачить сам онейромант.

      30

      …сортілегія або клеромантія – клеромантія (від давньогрец. kleros – «доля», «жереб» та manteia – «провіщення») – практика ворожіння, під час якої застосовують кидання жереба, у ролі якого могли використовувати кістки або гральні кубики; сортілегією називалося ворожіння за текстами, у якому книжку треба розгортати навмання й шукати сенс у побачених словах чи реченнях.

      31

      …піромантія чи аеромантія – піромантія (від давньогрец. pyr – «вогонь» та manteia – «провіщення») – це ворожіння за допомогою полум’я (у яке треба було вдивлятися, досягаючи прозріння через медитацію); аеромантія (від давньогрец. aer – «повітря» та mantei

Скачать книгу