Протистояння. Том 2. Стівен Кінг
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Протистояння. Том 2 - Стівен Кінг страница 12
Сміттєбак витріщив очі на далеке місто, що розкинулося в низовині. Він звернув обличчя до дикого, свинцевого неба, до сонця, що палало вгорі та вкривало його пекельним жаром. Закричав. То був переможний крик первісної людини, дуже подібний до того, який видала Сьюзен Стерн, коли розколола череп кролика Роджера прикладом його ж власного дробовика.
Він почав переможно витанцьовувати, шаркаючи розпеченим, блискучим асфальтом траси 15, пустельний сироко[13] овівав магістраль своїми піщаними поривами, а блакитні гірські піки Перенеґетського та Плямистого хребтів байдуже вгризалися іклами в сліпуче небо – так само, як робили вже не одне тисячоліття. По інший бік дороги стояли «лінкольн континенталь» і «ті-бьорд»: автівки були майже поховані під піском, і пасажири, що виднілися за склом, перетворилися на мумії. Попереду, з боку Сміттєбака, лежав перекинутий пікап, та з піску виступали лише колеса й днище.
Він танцював. Він вимахував ногами в подертих, бугристих кедах, виписуючи на дорозі щось на кшталт п’яного горнпайпу.[14] Лопотів подертий хвіст його сорочки. Фляжка дзенькала об рюкзак. Рожеві й гладенькі шрами від опіків виблискували на сонці, мов сире м’ясо. На скронях набрякли завитки вен. Вже з тиждень він смажився на сковорідці Господній, – пройшов південно-західною частиною Юти, зачепив кінчик Аризони та потрапив до Невади – тож тепер був скаженим, як Божевільний Капелюшник.
Танець він супроводжував монотонним співом, повторюючи одні й ті самі слова під мелодію, яка була популярною, коли він сидів у Терр-От – пісня звалася «До нічного клубу», і записав її чорношкірий гурт «Тавер оф павер».[15] Однак слова він змінив.
– Сібола-ла, Сібола-ла, тиц, ти-диц, ти-диц! – наспівував Сміттєбак. – Сібола-ла, Сібола-ла, тиц, ти-диц, ти-диц!
Він підскакував на кожному «диц!», допоки від спеки все не попливло, безживно-яскраве небо не посіріло і напівпритомний Сміттєбак упав на дорогу. Перевантажене серце навіжено стугоніло в сухих грудях. Зібравши залишки сил, він переповз через пікап, белькочучи й шкірячись сам до себе, та заліг у його тіні. Він тремтів на спеці й відсапувався.
– Сібола! – прокаркав він. – Тиц-тидиц-тидиц!
Клешнею
13
Сироко – потужний, теплий, сповнений піщаним пилом вітер, що дме з Сахари до країн Середземномор’я.
14
Горнпайп (англ. hornpipe – волинка) – народний танець, що складається зі стрибків, махів ногами та подібного до чечітки вистукування підошвами по підлозі, а руки при цьому або висять по швах, або складені на грудях, як у гопаку. Зародився на території Великої Британії та Ірландії на початку XVII ст.
15
«Down to the Nightclub» – пісня гурту «Tower of Power» в стилі фанк з альбому «Bump City», 1972 р. Слово «bump» у сленгу означає багато речей, у тому числі «врубити музику на повну», «ширнутися» й «зробити комусь дитину».