на тім’ї зав’язувалося щільним пучком, частина якого низько опускалася на потилицю.
93
Мається на увазі традиційна зачіска хлопчика: залишені по боках пасма волосся зв’язувалися на маківці, нагадуючи крила летючої бджоли або бабки.
94
«Меріясу» – ліричні пісні, що виконувалися в театрі кабукі, як правило, без акомпанементу. Були широко відомі в народі.
95
«Йосіконо» – народна любовна пісенька.
96
Такідзава Бакін (1767–1848) – японський письменник, автор авантюрно-пригодницьких романів на сюжети історичних хронік. Роман «Історія восьми псів» (1814) проповідує мораль в дусі конфуціанства.
97
Фунамусі, Кобунґо, Соске – персонажі роману «Вісім псів».
98
«Йоміхон» – один із жанрів японської розповідної прози кінця XVIII – першої половини XIX ст., відповідає жанрові авантюрно-героїчного або лицарського роману в європейській літературі.
99
Ло Ґуаньчжун – видатний китайський письменник XIV ст., автор героїчної епопеї «Трицарство».
100
«Річкові заводі» – роман китайського письменника Ші Найаня, створений у XIV ст. Бакін використав матеріал цього твору в «Восьми псах».
101
Кьоден Санто (1761–1816) – відомий японський письменник, автор багатьох комічних повістей і авантюрно-героїчних романів.
102
Чотирикнижжя та П’ятикнижжя – книги конфуціанського канону.
103
Осоме і Хісамацу – персонажі численних драматичних і белетристичних творів першої половини XIX ст., які розповідають про кохання й загибель доньки осакського купця Осоме і прикажчика Хісамацу.
104
Дзіппенся Ікку (1765–1831) – відомий японський письменник, автор комічних повістей і романів. Кращим його твором вважається роман «На своїх двох по дорозі Токайдо».
105
Сарюкен Індзя (букв.: «Мандрівник, за домівку якому слугують солом’яна накидка та солом’яний бриль») – один з літературних псевдонімів Бакіна.
