що вродливу людину нечиста сила забирає зі світу молодою.
27
Йдеться про класичну китайську філософію, історію, поезію тощо.
28
В той час кото означало будь-який вид струнних інструментів.
29
Перед її покоєм у садку росла гліцинія (фудзі).
30
Приблизно 3-тя година пополудні.
31
Принц-спадкоємець.
32
Укладання молодят у спільне ліжко.
33
Уцікі – один з різновидів білого жіночого одягу, який дарували під час урочистостей.
34
Йдеться про приятеля і суперника Ґендзі, в наступних розділах відомого як То-но цюдзьо.
35
Персонаж загубленого любовного роману.
36
Другий за старшинством офіцер Імператорської охорони – Лівої або Правої.
37
Йдеться про буддійський обряд, дуже схожий на християнський піст.
38
Носі – верхній буденний чоловічий одяг придворного.
39
Цитата з вірша: «Що б не зробив – / Виходить все не так. / Що б не сказав – / Усе не те, що треба… / І зустріч – мука, і розлука – жах!» («Збірка старих і нових японських пісень», 1060).
40
Метафора привільного життя, запозичена з китайської поезії.
41
Острівна гора, країна безсмертних.
42
Надзвичайне свято Камо відбувалося одинадцятого місяця за місячним календарем, а звичайне, відоме також як Свято мальв, припадало на четвертий місяць.
43
Богиня осені як втілення гори Тацута, славної красою осіннього листя, покровителька ткацтва.
44
Небесна Ткаля – персонаж легенди про Ткалю й Волопаса (про зірок Вега й Альтаїр), які живуть розділені Небесною рікою (Чумацьким Шляхом) і зустрічаються один раз щороку на мості, створеному зграями сорок.
45
Слова з народної пісні у стилі «сайбара»: «Біля джерела в Асука / Я радо б відпочив / Гей-гей! / І тінь там густа / І вода прохолодна / І трава для коня соковита».
46
Один з двох ладів японської класичної музики, що приблизно відповідає мінорному ладу західноєвропейської музики.
47
Тринадцятиструнний щипковий інструмент, завезений з Китаю.
48
Одна з шести основних тональностей японської класичної музики.
49
У своєму вірші під гвоздикою (в оригіналі – «надесіко») жінка розуміє свою дочку. У свою чергу То-но цюдзьо у своєму вірші вводить іншу назву гвоздики – «токонацу» («вічне літо»), натякаючи
