на кшталт цього.
– Мені шкода.
– Таке трапляється. Ти не проти, якщо я поставлю тобі кілька запитань?
Очі дівчинки наповнилися тривогою.
– Про мого батька?
Алісія кивнула.
– Ви збираєтеся його відшукати?
– Я збираюся спробувати.
Мерседес благально глянула на неї.
– Поліція не зможе його знайти. Це мусите зробити ви.
– Чому ти так кажеш?
Вальсова донька опустила очі.
– Тому що мені здається, він не хоче, щоб його знайшли.
– А чому ти так думаєш?
Мерседес далі стояла з похиленою головою.
– Не знаю…
– Донья Маріана розповіла, що того ранку, коли твій батько зник, ти сказала їй, ніби він пішов назавжди й ніколи не повернеться…
– Це правда.
– Того вечора батько сказав тобі щось, що змусило тебе так думати?
– Я не знаю.
– Ти говорила з ним того вечора, коли відбувався бал-маскарад?
– Я піднялася до нього в кабінет. Він так і не з’явився на балі. Був у кабінеті з Вісенте.
– Вісенте Кармоною, своїм охоронцем?
– Так. Він був засмучений. Мав дивний вигляд.
– Він пояснив тобі, чому засмучений?
– Ні. Батько каже мені тільки те, що, на його думку, мені хочеться почути.
Алісія засміялася.
– Усі батьки так роблять.
– Ваш також?
Алісія лише всміхнулася, і Мерседес не наполягала на відповіді.
– Я пам’ятаю, що коли зайшла до кабінету, батько розглядав книжку.
– А не пам’ятаєш, чи це була книжка в чорній обкладинці?
На обличчі Мерседес з’явилося здивування.
– По-моєму, так. Я запитала батька, що це за книжка, і він відповів, що вона не для юних дівчаток. Мені здалося, він не хотів, щоб я її бачила. Мабуть, це була заборонена книжка.
– Твій батько має заборонені книжки?
Мерседес кивнула, знову з відтінком сором’язливості.
– У замкненій шафі у своєму кабінеті в міністерстві. Він не знає, що мені відомо про це.
– Ну, від мене він не дізнається. Скажи-но, а батько часто брав тебе з собою до свого кабінету в міністерстві?
Мерседес похитала головою.
– Я була там лише два рази.
– А в місті?
– Мадриді?
– Так, у Мадриді.
– Тут у мене є все, що потрібно, – відказала дівчинка не надто впевнено.
– Можливо, якось ми з тобою виберемося до міста разом. Прогуляємося. Або сходимо в кіно. Ти любиш кіно?
Мерседес закусила губу.
– Я ніколи там не була. Але мені хотілося б сходити з вами.
Алісія взяла долоні дівчинки у свої й усміхнулася щонайприязніше.
– Ми
