Lang) і казок братів Грімм. Існує розширена версія з похмурими ілюстраціями від Артура Рекгема, яка також є дуже популярною.
27
Щоб більше дізнатися про нещодавнє використання казок у психіатрії, читайте книжку: Heuscher, J. A Psychiatric Study of Fairy Tales. C. C. Thomas, Springfield, 1963. Вона забезпечує екзистенційну символічну інтерпретацію. В аналізі історії про Русалоньку, здійсненому Д. Діннерштайном (Contemporary Psychoanalysis 104—112, 1967), використовується підхід «дозрівання», який включає в себе деякі елементи, пов’язані з еволюцією сценарію.
Та найбільш прямий зв’язок зі сценарним аналізом має працяГ. Дікманна, який систематично пов’язує казки з моделями життя батьків. Дивіться: Dieckmann, H. ’Das Lieblingsmärchen der Kindheit und seine Beziehung zu Neurose und Persönlichkeit.’ Praxis der Kinderpsychologie und Kinderpsychiatrie 6:202—208, August—September, 1967. А також: Märchen und Träume als Helfer des Menschen. Bonz Verlag, Stuttgart, 1966.
28
Порівняйте з: Flugel, J. C. : The Psychoanalytic Study of the Family. Hogarth Press, London, 1921.
29
Це може статися, коли мати не має власного сина, щоб зіграти роль Іокасти, а батько не має доньки.
30
Denenberg, V. H. and Whimby, A. E.: ’Behavior of Adult Rats is Modified by the Experiences Their Mothers Had as Infants,’ Science 142:1192— 1193, November 29, 1963.
31
Бібліографія щодо історичного аспекту розвитку уявлень про сценарій містить такі джерела:
Adler, A. ’Individual Psychology’ in The World of Psychology, ed. G. B. Levitas, George Braziller, New York, 1963.
Campbell, J. The Hero With A Thousand Faces. Pantheon Books, New York, 1949.
Erikson, E. Childhood and Society. W. W. Norton & Company, New York, 1950.
Freud, S. Beyond the Pleasure Principle. International Psychoanalytical Press, London, 1922.
Glover, E. The Technique of Psycho-Analysis. International Universities Press, New York, 1955.
Jung, C. G. Psychological Types. Harcourt, Brace & Company, New York, 1946.
Rank, O. The Myth of the Birth of the Hero. Nervous and Mental Disease Monographs, New York, 1910.
32
См. прим. 31
33
См. прим. 31
34
Уперше використано в цьому значенні К. М. Штайнером (Transactional Analysis Bulletin 5:133, April 1966).
35
Panchatantra, trans. A. W. Ryder. University of Chicago Press, 1925, p. 237. Хоча такі казки датують 200 р. до н. е., цю версію взято з рукопису 1199 року, ймовірно, з єврейської Біблії. П’ятитомний оригінал утрачено, але більшість казок повторюються в чотиритомному середньовічному виданні «Гітопадеша». Деякі фахівці датують санскритський оригінал 300 роком н. е.
36
Witt, P. N. and Reed, C. F. ’Spider-Web Building,’ Science 149:1190—1197, September 10, 1965.
37
Lorenz, K. Z. King Solomon’s Ring. Thomas Y. Crowell Company, New York, 1933.
38
Bateson, G. ’The Message “This is Play”’. In Group Processes: Transactions of the Second Conference. (Bertram Schaffner, ed.) Josiah Macy, Jr. Foundation, New York, 1956.
39
Zuckerman, S. Functional Afinities of Man, Monkeys, and Apes. Harcourt Brace & Company, New York, 1933.
40
Кожен (нім.).
41
Simons, E. L. ’Some Fallacies in the Study of Hominid Phylogeny.’ Science 141: 879—889, September 6, 1963.
42
Порівняйте з: Freud, S. Moses and Monotheism, Alfred A. Knopf, New York, 1939.
У цьому випадку йдеться про вплив сценарію Ехнатона на сценарій Мойсея. Якщо говорити сценарною мовою, відстань у часі робить Ехнатона евгемером або «прабатьком» усіх ізраїльтян і їхній сценарій повторює його: його храми були зруйновані, а його
