ресурсами, або рушія відеогри, або системи керування дронами, або керування робототехнікою. Ви завантажуєте його на комп’ютер компанії чи власний, адаптуєте для своїх специфічних потреб, ви (або програміст) модернізуєте його, і вже з усіма цими вдосконаленнями завантажуєте його знов до бібліотеки GitHub, щоб наступна особа змогла користуватися новою й покращеною версією. Тепер уявіть-но, що найкращі у світі програмісти з усіх усюд, які або працюють на компанії, або яким потрібне визнання, роблять те саме. У результаті маєте ефективний цикл швидкого навчання й поліпшення програмного забезпечення, що значно прискорює новаторство.
GitHub заснувало троє розумах, зациклених на компах: Том Престон-Вернер, Кріс Венстрет і П. Дж. Гаєт; тепер це найбільший у світі сховок кодів. Оскільки в усіх великих компаніях, які я відвідував, були програмісти, що користувалися для співробітництва платформою GitHub, то вирішив відвідати й джерело такої кількості вихідних кодів у штабі в Сан-Франциско. За збігом обставин, я за тиждень до того інтерв’ював президента Барака Обаму в Овальному кабінеті12 з приводу Ірану. Я згадав про це лише тому, що вестибюль для відвідувачів у GitHub – точнісінька копія вестибюля в Овальному кабінеті, навіть килим такий самий!
Вони полюбляють, коли відвідувачі відчувають себе по-особливому.
Мій інтерв’юйований Кріс Венстрет, виконавчий директор GitHub, почав розповідати мені, як Git потрапив до GitHub. Він пояснив, що Git – «це дистрибутивна версія системи керування», котру 2005 року винайшов Лінус Торвалдс, один із великих і недооцінених новаторів нашого часу. Торвалдс – проповідник відкритого коду, який створив Linux, першу ОС із відкритим кодом, що потужно конкурувала з Microsoft Windows. Програма Торвалдса Git дозволяла групі кодувальників працювати разом, використовуючи ті самі файли, уможливлюючи програмістам робити власні надбудови або паралельні структури, користуватися чужою роботою, а також бачити, хто й що саме змінив, – можна було все зберегти або скасувати, покращити та поекспериментувати.
«Візьміть Вікіпедію, яка є версією системи керування для написання енциклопедій із відкритим кодом», – пояснював Венстрет. Люди роблять свій внесок до кожного запису, а ви можете бачити, покращувати або скасовувати зміни. Там чинне одне правило: усі покращення може використовувати вся спільнота. Пропрієтарне програмне забезпечення, наприклад Windows або iOS компанії Apple, також є версією керівної системи, але коди його закриті, і вихідним кодом та подальшими змінами компанії зі спільнотою не діляться.
Модель із відкритим кодом, яка є в GitHub, – це «дистрибутивна версія контрольованої системи: кожний може докласти своє, а спільнота щодня принципово вирішує, у кого найкраща версія, – сказав Венстрет. – Найкраща опиняється нагорі за законом соціального відбору при співробітництві, – у такий спосіб на Amazon.com читачі рейтингують книжки. На GitHub спільнота оцінює різні версії, проставляючи зірочки або лайки, або це саме можна простежити за кількістю завантажень.
Робочий кабінет президента США в Білому домі.
