сказав він у мікрофон.
Комп’ютерна програма всередині пристрою відразу ж розпізнала ці два слова. Кожне слово мало свій номер, який кодувався і через супутник пересилався на протилежний кінець лінії. Там ідентичний пристрій декодував ці цифри, знову перетворюючи їх на слова за допомогою спеціального словника. Після цього отримані слова вимовлялися голосовим синтезатором. Загальна тривалість затримки становила лише вісімдесят мілісекунд.
– Керівник слухає, – сказав чоловік, відповідальний за операцію. Механічний голос кодованого пристрою звучав химерно – неприродно і без інтонацій, притаманних жіночій чи чоловічій статі. – Як обстановка?
– Все йде за планом, – відповів Дельта-Один.
– Прекрасно. Маю для вас уточнення стосовно часових рамок. Інформацію буде оприлюднено сьогодні о восьмій вечора.
Дельта-Один звірився з хронометром. Залишилося всього-на-всього вісім годин. Невдовзі його робота в цій точці закінчиться. Це стало приємною новиною.
– Є ще одна новина, – сказав керівник. – На арені з’явився новий гравець.
– Хто цей новий гравець?
Дельта-Один уважно вислухав пояснення. Хтось грає в азартну гру. І явно йде на загострення ситуації.
– Гадаєте, їй можна довіряти?
– За нею треба уважно стежити.
– А якщо через неї виникнуть проблеми?
Чоловік на протилежному кінці лінії не забарився з відповіддю.
– Накази залишаються в силі, – без вагань сказав він.
16
Ось уже годину Рейчел Секстон летіла на північ. За всю дорогу вона бачила внизу лише воду. Тільки один раз промайнула земля – Ньюфаундленд.
– Ну чому ж стільки води? – пробурмотіла вона.
У віці семи років, катаючись на ковзанах по замерзлому ставку, Рейчел провалилася під лід. Опинившись у страшній пастці, вона вже не сумнівалася, що помре, але несподівано сильні руки матері витягнули її з води. З того жахливого дня Рейчел нерідко відчувала моторошні напади гідрофобії. Особливо лякали її безкрайні морські простори і холодна вода. От і зараз, коли навколо не було нічого, крім неба і Північного Льодовитого океану, страх знову прокинувся в ній.
До тієї хвилини, коли Лусіджен вийшов на зв’язок з військовою базою Туле на півночі Гренландії, щоб звірити координати, Рейчел навіть не уявляла, як далеко вони залетіли.
Невже вони за Полярним колом? Відкриття виявилося не з приємних. Куди її везуть? Що ж там виявила НАСА?
Незабаром сіро-блакитний простір унизу вкрився тисячами білих цяток.
Айсберги.
Рейчел бачила айсберги лише раз у житті. Сталося це шість років тому, коли мати умовила її поїхати з нею в круїз до берегів Аляски. Рейчел наполегливо пропонувала безліч інших варіантів спільної подорожі. Природно, що по землі, а не по воді.
– Рейчел, люба, – вмовляла мати, – дві третини планети покриті водою. Отже,
