між його батьками існують стосунки чоловіка та дружини, на які він не може претендувати. Прийде свій час – і він матиме такі стосунки не з мамою, а з іншою жінкою.
Деякі питання, на жаль, роками залишаються без відповіді й тліють у ганебній або священній двозначності. Це – священна корова, чіпати не можна. Насправді потрібно чітко озвучити заборону на інцест, бо дитина постійно в різних формах ставить це «німе питання», яке багато матерів просто не можуть почути. Дівчинка, яка збуджує кінчики своїх грудей, ставить оце «німе запитання». Знову ж таки, воно виникає, коли вона бере в матері сумочку і туфлі й проходжується з ними. «Як же я стану жінкою, адже в мене немає грудей, як у тебе? Та й цюцюрки, як у хлопчиків, я теж не маю». Дівчатка вірять, що в матері вона теж є. Німе запитання хлопчика, який приміряє мамині речі: «Коли я виросту, то стану жінкою, як ти? У мене теж будуть діти в животі?» Тут не можна проґавити нагоду розказати йому про його стать: «Ти ніколи не будеш жінкою. Якщо хочеш гратися в дорослого, вдягни черевики татка!» Це нагадує мені одну дівчинку чотирьох з половиною років, яка говорила: «Коли я стану дідусем, я з моїми онуками робитиму те й се…» Вона переросла вік, коли дівчинка не знає, що вона дівчинка. Але ніхто не подбав про те, щоб їй пояснити: «Коли ти постарієш, ти будеш бабусею, і то коли заведеш своїх дітей, які теж стануть мамами й татами, а не просто тому, що ти будеш старенька». Двозначність балачок, які нічого не прояснюють, може зупинити сексуальний розвиток. Діти можуть досхочу бавитися, імітуючи дітей або дорослих протилежної статі, але лише за умови, якщо це – гра, а не проект їхнього майбутнього.
Цієї різниці дітям не пояснюють. Це так само, як зрозуміти, чому не можна чіпати електричну розетку: діти потребують, щоб їм розтлумачили суперечність між спокусами й бажаннями та небезпеками їхнього втілення.
У післявоєнний час вихователів почало непокоїти непросте питання: чи потрібно запроваджувати в шкільне навчання сексуальну освіту?
Мені довелося брати участь в офіційних зборах на цю тему в Сорбонні. Для інспекторів академії ця перспектива була справжнім жахіттям; вони вбачали тільки один спосіб, як можна притлумити лихоманку, що передує пубертатному віку. Пропонували такий вихід: так навантажити весь цей шалений молодняк інтелектуальною працею і фізичними вправами, щоб на мастурбацію в нічних дортуарах більше не залишалося ані сил, ані часу. Розумова і фізична втома прожене дитячі фантазми, пов’язані з несвідомими потягами плоті, любовними, дружніми або чуттєвими зв’язками поміж дітьми або між дітьми та дорослими, як гетеросексуальними, так і гомосексуальними. Це був останній тріумф освітньої системи Жуля Феррі2, додатком до якої стала ось така етика виховання.
Крайньої межі цей примусовий рецепт досяг у логіці концентраційного табору: порції зменшують доти, доки ув’язнені не починають думати тільки про їжу, а не про
