давно не йшлося. Чому все як у Кінґа?
– Чому не купила? Ти цілими днями просиджуєш дупу вдома.
– Я від рання прибирала та прала. Ще й Сенді сьогодні знудило…
– Знудило? – Стен зачинив холодильник, пройшовся до столу й сів на стілець, розкинувши ноги.
– Так. Напевно, з’їла щось не те.
– Куди та курва блювонула?
Батько не вперше добирав такі слова для Сенді чи Джессіки. Подумки Мелані вже тричі розбила склянку об голову чоловіка, але, стиснувши губи, стрималася.
– У тазик, не хвилюйся. Її довго зводило, то я підготувалась і поставила його біля ліжка.
Відверто задоволений, що його речі лишилися неторканими, Стен замовк і зосередився на сідницях дружини. Ще трохи – і з його рота слина полилася б, як із крана. Не витримавши, він підвівся, наблизився до Мелані й узявся рукою намацувати жадане. Ніякого сорому – лише тваринне бажання.
– Стене, благаю, не зараз.
Мелані намагалася прибрати чоловікові руки, але безрезультатно – цього разу той відступати не збирався. Він доб’ється свого.
– Та забери ти свої руки… – вільною рукою Стен стиснув зап’ястя дружини й вивернув їй руку за спину. Другою – продовжував лапати свою здобич.
– Стене, припини. Мені боляче!
Мелані заплющила очі й аж звивалася від болю, але вгамувати чоловіка не могла. Розуміла, що вже й не зможе. Може, варто було віддатися, аби не гнівати його, аби не розвивати конфлікт до безповоротного. Руки Мелані послабились, а тіло припинило пручатися.
«Тільки б швидше…»
– Хоча б не на кухні, – просила вона, – діти можуть зайти будь-якої хвилини.
– Закрий рота! Ти моя, сучко.
Захоплений збудженням, чоловік затулив жінці рота долонею й продовжив пестити її між ніг, водночас цілуючи в шию й опускаючись нижче, до грудей. Коли очі наблизилися до пружного бюсту, він на мить зупинився. Лихоманкове бажання струсонуло все тіло, а в голову закрався жаль, що Мелані припинила опиратися. Він би зараз добряче розважився. Стен схопив обома руками жінчину сорочку й різким рухом розірвав. На підлогу посипалися ґудзики та гідність Мелані. Коли очам чоловіка відкрилися чудової округлої форми пружні груди дружини, той наче здичавів – руки самі потяглися до здобичі, нещадно стискаючи їх і сіпаючи в різні боки. Награвшись пальцями, він узявся їх цілувати й не тямив, що між тим по-звірячому кусає. Мелані відчула жахливий біль, але не менше потерпала від сорому й безпорадності. Утішало лише те, що в такому стані чоловіка доведеться терпіти якихось три хвилини, не більше.
– Мамо…
Серце Мелані провалилося в прірву. Страх затопив усе тіло.
Вона повернула голову й побачила на вході до кухні кучеряву Сенді, яка здивовано дивилася на незрозумілі рухи батьків. Вони нагадали їй дивну гру з кольоровими колами на підлозі, яку бачила в дитячому садку.
– Сенді, прошу, іди до своєї кімнати, – прошепотіла мати.
Стен,
