Якийсь час Коріятовичі визнавали владу угорського короля Людовіка, після чого на монетах з’явився геральдичний щит з відповідним гербом. Є також срібні монети, що їх пов’язують з володарем Чернігівщини, Дмитром Корибутом, сином князя Ольгерда. Таким чином на теренах Великого князівства Литовського (скорочено – ВКЛ) і Руського встановилася цілком європейська практика карбування власної монети суверенами різного калібру. Слід зауважити, що володіння Ольгердовичів та Коріятовичів за розмірами не поступалися багатьом європейським герцогствам та королівствам того часу.
■ Львівське карбування 1 – Казиміра ІІІ, короля Руського (і польського); 2 – Владислава ІІ Ягайла
Весь цей монетний «парад суверенітетів» було згорнуто вже у 90-ті роки ХIV ст., коли, укріплюючи свою владу, великий князь Вітовт значно скоротив привілеї своєї рідні, яка порядкувала у новостворених удільних князівствах. Відтак у Великому князівстві Литовському право на карбування монети він перебрав на себе. Один з його монетних дворів, на думку дослідників, міг знаходитися у Луцьку. Таким чином цілком вірогідно, що частину срібних монет-денаріїв із зображенням стародавнього герба ВКЛ – «колюмни» (вони ж «стовпи Гедиміна), що обрисами нагадували давній тризуб, теж карбовано в межах земель України.
Тривало у ті часи і карбування монет у Львові, від імені короля Польського та великого князя Литовського, а також короля Руського Владислава ІІ Ягайла. Як і раніше, на цих монетах вміщували зображення лева – стародавнього герба Руського королівства.
Однак основний фінансовий обіг на підвладній Вільну та Кракову території забезпечували інші монети, теж із зображенням лева, але виготовлені у далекому Чеському королівстві – повноцінні празькі гроші з богемського срібла. Саме вони, а не грошові знаки реальних володарів більшості земель тодішньої України – польського короля і великого князя Литовського переважають в скарбах, знайдених від Львова до Києва. Їх почали карбувати ще у ХІІІ ст. З одного боку зображено королівську корону, з другого – лева. Помітна схожість цих виробів з монетами, карбованими у Львові – власне, празькі гроші стали взірцем не лише для цього монетного двора, але й краківського. Цьому сприяла та обставина, що свого часу чеські королі встигли побувати і на краківському престолі.
■ Празькі гроші, Венцеслава ІІ, короля Богемії (1278–1305) та короля Польського (1300–1305), карбовані бл. 1300 р. на Кутній Горі. Вага – 3,79 г.
«Празькі гроші» знаходили і продовжують знаходити на території Києва як по 1—3 монеті при розкопках, а також і у скарбах. З першої половини XV ст. аж до 1985 р. пролежала в землі керамічна скарбничка, виготовлена з сірувато-білої глини, знайдена неподалік церкви Спаса-на-Берестові. Прорізь для монет була на 3 см, так що празькі монети, діаметр яких складав у межах 2,7—2,8 см, всередину мали потрапляти без проблем. Заповнена вона була наполовину, про що свідчать окисли від монет, які перейшли на стінки. Для цього знадобилося
