від запитання про те, «звідки взявся акордеон у моїй ванній». Ми вже не запитуємо про конкретні випадки, тож відповідь «через закони фізики та стан Всесвіту в попередній момент» не годиться. Тепер ми намагаємося з’ясувати, чому фундаментальне полотно виявилося саме таким, а не інакшим.
Тут, головне, визнати, що такі питання можуть мати, а можуть і не мати відповідей. Ми маємо право ставити ці питання, але не маємо права вимагати відповідей, що нас задовольнять. Ми повинні бути готові до того, що існують вперті факти, бо така вже реальність.
Подібні питання («Чому?») не існують у вакуумі. Вони мають сенс у певних контекстах. Якщо ми запитаємо: «Чому в моїй ванні стоїть акордеон?», а хтось відповість: «Бо простір тривимірний», то це нас не задовольнить, хоч навіть якщо це й правда, бо якби простір був двовимірний, то акордеона там би не було. Ми ставимо питання в контексті світу, де є речі під назвою «акордеон», що мають властивість траплятися в одних місцях, а не в інших, і в тому світі є такі речі, як «ванни», куди регулярно потрапляють одні предмети, а інші – ні. Частиною цього контексту може бути існування вашого сусіда по кімнаті, до якого минулого вечора навідалися друзі. Вони перепили, а одна приятелька прийшла з акордеоном і безперестанку грала на ньому. Зрештою це всім набридло, і акордеон вирішили заховати від неї. Лише в подібному контексті ми можемо сподіватися одержати відповідь на поставлене нами запитання «Чому?».
Однак Всесвіт і закони фізики, як нам відомо, не вмонтовані в ширший контекст. Але це можливо – нам слід припускати ймовірність того, що за межами нашого фізичного Всесвіту є ще щось, чи то якась нефізична реальність, чи дещо прозаїчніше, як-от сукупність Всесвітів, що утворюють Мультивсесвіт. У такому контексті можна спробувати запитати про те, які види Всесвітів «природні» або легко створюються, а може, й знайти пояснення для певних спостережуваних нами явищ. Альтернативно ми могли б з’ясувати, з яких причин самі закони фізики унеобхіднюють щось, що ми вважаємо випадковим (як-от масу протона й масу електрона), а насправді воно випливає з якогось ще глибшого принципу. І тоді ми могли б похвалити себе за те, що спромоглися щось пояснити.
Утім, ми не можемо вимагати від Всесвіту, щоб той угамував нашу жагу до пошуку пояснень. Допитливість – чеснота, і добре шукати відповіді на запитання «Чому?» там, де ми їх можемо знайти або коли вважаємо, що, ставлячи такі запитання, ми зможемо ліпше збагнути суть певних речей. Однак слід миритися з тим, що на деякі запитання ми не одержимо іншої відповіді, ніж «Бо так є». Ми не звикли до такого; інтуїція нас запевняє, що будь-яке явище можна пояснити наявністю певної причини. Щоб зрозуміти, чому в нас склалося таке враження, слід докладніше з’ясувати, як саме розвивався наш Всесвіт.
6
Наш Усесвіт
Ніщо так не поміщає людське існування в контекст, як розмірковування про космос. Ось ви собі сидите зручно у вітальні з келихом вина й хорошою книжкою і, напевне, й гадки не
