загадку, вони спробують переманити Рейвен на свій бік.
– Стокгольмський синдром, на зразок Патті Герст?
– Раніше Слейд повідомляв, що його дочка психічно неврівноважена. Якщо їм вдасться маніпулювати дівчиною, ваше завдання – звільнити її і вправити мозок на місце.
– А тоді СТУІЗ переправить її до Штатів, правильно?
– За планом – ні. Удома вона нам не потрібна.
– А що тоді?
– Передайте дівчину грекам, хай допитають її під тортурами.
Від однієї думки про це Дуґану стало зле, проте він розумів, куди хилить Харон.
– Я розмовляю грецькою досить непогано, але афінський діалект ніколи не був моєю сильною стороною.
– У Греції понад сто шістдесят населених островів, а на них розмовляють десятками діалектів. Просто робіть впевнений вигляд, і студенти політехніки подумають, що ви десь звідти.
– Мій оперативний простір?
– Студентський квартал.
– Мені потрібно буде знайти житло.
– Наш грецький помічник вже домовився зі своїм агентом під прикриттям, що той зніме для вас кімнату в пансіоні, де, як кажуть, мешкає багато радикалів.
– Прихильників «Сімнадцятого листопада»?
– А також фашистів, антитурецьких расистів та анархістів. І всі до зубного скреготу ненавидять Америку.
– Картина ясна. Кимвал казала, що ви куруєте агента Шатерника з революційної армії Ірану.
– Шатерник вже там не служить. Він скомпрометував себе, допомігши Елізабет та її матері втекти з Ірану перед захопленням посольства.
– Де він тепер?
– Вибрався з Тегерана разом з іншими дисидентами, що вижили. Тепер він – один з моджахедських бойовиків у таборі Ашраф.
– Як мені зв’язуватися з ним чи з вами?
– З Шатерником ви не контактуватимете, матимете справу тільки зі мною. Я внесу свій номер у ваш зашифрований STU-III під іменем Харон.
– То ви збираєтеся переправити мене до підземного світу в Афінах?
– Ще ні, агенте Стоматолог. Утім, на випадок, якщо я помилився і ви знатимете, що помрете в Греції, не забудьте запхати під язик монетку.
– Навіщо?
– Це плата Харону за переправу через Стікс… до пекла.
РОЗДІЛ 15
Афіни
Під час першої пробної поїздки до банку Рейвен керувала мотоциклом надто різко. «Гарлей» смикнувся, ледь не скинувши її під колеса авто, що проїжджало повз. Водій посигналив і помахав кулаком. Її всю трясло, та Рейвен спромоглася розігнути середній палець у шкіряній рукавиці й покрутити біля скроні.
Коли востаннє її серце гупало так скажено? Рейвен тренувала повороти і кружляла, а тоді спробувала знову. Краще.
Осідлавши мотоцикл і не глушачи двигуна, вона чекала по той бік вулиці, доки Алексі вийде з «Афінського банку». Облизуючи сухим язиком пересохле піднебіння, Рейвен зосередила погляд на броньованому
