то чому перекинулися на бік Хусейна і воювали проти власної країни?
– Як можна довіряти людям, які міняють союзників, коли їм вигідно? – вступив у розмову Теодор, витираючи шоколад із губ.
Дімітрі пересунув зубочистку за другу щоку.
– І що ця майорка хотіла?
– Вона була в лазареті, коли Тедеску змусив Рейвен повторити свої пророцтва-загадки.
– Ох, товариш мій старий зі своїми загадками, – сказав батько. – Завжди придумував головоломки, а потім забував розгадки. І що ж ця медсестра Фатіма чула?
– Тільки два рядки, – наслідуючи інтонації Фатіми, Алексі продекламував:
На вежі, звіяній вітрами, богиня без лиця майбутнє стереже,
Збираючи врожай кривавий, заколе всіх ненависті ножем.
Йорґо хруснув пальцями.
– Стерегти майбутнє, найімовірніше, означає, що вона – оракул і провіщає людську долю, як піфія у храмі Аполлона в Дельфах.
Васілі похитав головою.
– Але ж дельфійський оракул стоїть не на вежі, овіяній вітрами. Там пари підіймаються з-під землі у темній печері.
– Колоти ножем – це, можливо, алюзія на верховну жрицю оракула, що приносить в жертву богам козу, – припустив Теодор.
Дімітрі пожував зубочистку.
– Приносити жертву богам у ненависті? Щось не в’яжеться.
Теодор відкусив ще шматочок шоколаду.
– Як би там не було, Тедеску організував у Штатах мережу наших агентів і розробив план «Зуби дракона». Тож що це все означає, Алексі?
– МЕХ бажає укласти з нами союз на цю операцію.
– Абсурд, – вигукнув батько. – Це наш план, наша помста.
– Так, але, як справедливо зауважила майорка, наші люди вже немолоді, – заперечив Алексі.
Батько, неначе мечем, розітнув милицею повітря.
– Жінки з МЕХ теж старіють, може, уже й потовстішали.
– Її головний аргумент, що перше покоління «Сімнадцятого листопада» є великою силою тут, у Греції, а використовувати наших літніх агентів у Штатах без зброї моджахедів – лише марнувати людські ресурси.
Дімітрі пожував зубочистку.
– Я не довіряю терористам, які переходять на інший бік, щойно десь з’являється нагода урвати більше. Коли союз з нами стане їм невигідний, вони нас зрадять.
– Моджахеди прагнуть помститися ЦРУ так само сильно, як ми, – не погодився Йорґо. – Яку зброю вони збираються нам дати?
– Не дати, а продати.
– То ці ісламські марксисти ще й хочуть нажитися на наших ідеях, – прошамкав Теодор з повним ротом.
– Дивіться, яка справа: Саддам за гроші, які отримував із програми «Нафта в обмін на продовольство», купував для МЕХ танки, міномети та старі АК-47. Ірак також придбав у чеченської мафії біологічну зброю. Фатіма каже, що частина цієї зброї і досі в них, але ми мусимо заплатити, щоб покрити їхні витрати.
– Скільки? – запитав Мірон.
– П’ятдесят
