style="font-size:15px;"> До Плаки Алексі дістався за п’ятнадцять хвилин. Повно народу, як завжди. Поміж столиками снували офіціанти з тацями. Дотримуючись вказівки, він рушив до столика біля самого входу в таверну.
– Бажаєте меню? – спитав офіціант, прибираючи купу блюдець.
– Каву з коньяком, будь ласка.
Тієї миті чиїсь сильні руки схопили його ззаду за плечі.
– Каву для двох, – промовив голос із телефона.
– Так, мадам.
Жінка відпустила Алексі, і, розвернувшись на стільці, він побачив високу струнку постать, що стояла в променях ранкового сонця.
– Ви ставите мене в невигідну позицію, – сказав Алексі. – Сядьте, щоб я бачив, хто влаштував це рандеву.
Жінка засміялася низьким горловим сміхом. Обійшла стіл і сіла до нього обличчям. Волосся, заплетене в косу навколо голови, темні очі, оливкова шкіра – усе, як описував хлопець. Але ні сліду помади чи рум’ян, взагалі жодного макіяжу. Близько сорока років, проте ще й досі приваблива. Сонячні промені вигравали на золотому півмісяці, що висів на такому ж золотому ланцюжку навколо її шиї.
Жінка швидко сховала його під блузку у себе на грудях. Кинула сумочку на стіл. Гучний стукіт. Пістолет? Незнайомка сама обрала це людне місце. Тут вона його не витягне. Вона зчепила руки, і Алексі помітив, що на її довгих пальцях немає манікюру. Шкіра на великому і вказівному пальцях правої руки зашкарубла.
– Ось ми і зустрітися знову, – промовила незнайомка.
– Справді? Щось не пригадую.
Офіціант приніс каву і пляшку коньяку.
– Мадам теж налити?
Вона накрила чашку долонею.
– Ні, жодного алкоголю.
– Може, поділитеся, як знайшли мене? – поцікавився Алексі, коли офіціант пішов геть. – Як впізнали мене в юрбі? Чи хочете й далі вдавати загадкову леді?
Жінка відсьорбнула кави і подивилася на Алексі поверх чашки.
– Легко. Я бачити ваше обличчя, коли ви зняти пов’язки і одягати маску в афінській божевільні перед тим, як викрадати Рейвен.
Алексі аж дух перехопило. То от де він бачив її обличчя: через віконце сестринського посту.
– Ви – медсестра Фей Сойєр?
– Взагалі-то майорка Фатіма Саїд.
– Майорка?
– Майорка «Моджахедін-е Халк», тобто «Священної армії визволення народу». Дехто називає нас МЕХ.
– Я чув про МЕХ, Держдепартамент США вніс вас до списку терористичних організацій у… Коли?..
– У 1997-му. «Сімнадцяте листопада» в цьому переліку значно давніше. Наші угруповання мають багато спільного.
– Але ви – мусульмани. А ми – православні християни.
– І ви, і ми шануємо нашого предка Авраама. Ми і ви – марксисти-леніністи.
Алексі відкинувся на стільці.
– Як ви мене знайшли?
– Ви, мабуть, забувати. Ваші люди не ловити мене після стрілянини. Я втікати, але не їхати геть, а стежити.
– Я
