тиску діє сила, яка напрямлена вертикально вгору та чисельно дорівнює вазі води, яку це тіло витіснило.
Одна з численних легенд про Архімеда (до речі, її розповів Плутарх) пов’язана з відкриттям цього закону. Сиракузький цар Гієрон доручив Архімеду з’ясувати, чи з чистого золота його царська корона. І ось ніби після довгих роздумів з цього приводу Архімед вирішив відпочити у ванні, де до нього й прийшло рішення проблеми: він власним тілом відчув дію виштовхувальної сили. Вигукнувши «Еврика!..» (що означає «знайшов»), Архімед вискочив із ванни і побіг за короною, щоб негайно визначити втрату її ваги у воді.
Втрата ваги тіла у воді дорівнює вазі води, яку витіснило тіло. Тоді, знаючи цю вагу води, треба визначити її об’єм, який дорівнює об’єму корони. А знаючи вагу корони, можна знайти густину речовини, з якої вона зроблена.
Ніхто точно не знає, чи було то насправді, проте науковий зміст відкритого Архімедом закону дійшов до нас завдяки його книгам.
І сьогодні методом Архімеда можна визначати чистоту матеріалів, визначати наявність домішок та їх відсоткову долю.
Закон Архімеда пізніше стали застосовувати для свідомого визначення розмірів та форми кораблів – раніше це робили, скоріше покладаючись на інтуїцію та досвід, а не на розрахунки. Відомо, як у 1666 р. англійський корабельний інженер Антоні Дін спускав на воду побудований ним корабель «Рупперт». На цю церемонію прибув король Англії з усіма адміралами свого флоту. Всіх їх цікавило, наскільки точними виявляться ті обчислення, що їх зробив Дін, і чи справдяться його передбачення щодо глибини, на яку зануриться корабель під час спуску. Більшість присутніх вважала, що вода ринеться через гарматні отвори і корабель потоне. Проте розрахунки інженера виявилися точними, і корабель занурився у воду саме до передбаченої глибини.
Між іншим, не всі навіть і через сімнадцять століть були знайомі із законом Архімеда та його застосуванням до кораблебудування. Зокрема, німецький імператор Вільгельм II, вважаючи себе знавцем та спеціалістом у кораблебудуванні, розробив проекти бойових кораблів. Коли ці проекти було передано на розгляд італійському адміралу Бріну, він сказав, що ці кораблі надзвичайно красиві, вони мають тільки один недолік – як тільки їх спустять на воду, вони відразу підуть на дно…
Знання дії сили Архімеда допомагає зараз підводникам. Чи замислювалися ви над тим, як підводний човен може плавати на різних глибинах?
Адже об’єм човна не змінюється, густина води практично не змінюється (у звичайних морях і океанах), тобто архімедова сила, що діє на човен, є сталою, однак човен може випливати на поверхню та занурюватися в глибини.
Справа в тому, що човен обов’язково має баласт (баластні цистерни з водою), завдяки якому човен змінює свою вагу.
Вважають, що перший підводний човен з’явився в Англії в 1620 р. Цей човен побудував голландський лікар Корнеліус ван
