розподіл густини, тиску та температури у сухому чистому повітрі залежно від висоти над рівнем моря. Стандартна атмосфера ґрунтується на багаторічних статистичних даних і містить середні значення фізичних параметрів повітря.
Винаходи людей з кожним століттям просуваються далі. Доброта і злість людська залишаються такими самими, як і були…
Стандартна атмосфера встановлює середні значення цих параметрів для широти 45,4°, які відповідають середньому рівню сонячної активності. Початкові значення повітря на рівні моря приймають такими: температура 15 °С, тиск 101325 Па (760,0 мм рт.ст.), густина 1,225 кг/м3.
Отже, тиск атмосфери на різних висотах над поверхнею Землі:
Існує цікавий історичний анекдот, певним чином пов’язаний з вимірюванням тиску на різних висотах. До речі, цю історію розповідав сам Ернест Резерфорд – видатний фізик, президент Королівської академії, лауреат Нобелівської премії.
Якось колега звернувся до Резерфорда за допомогою. Він збирався поставити найнижчу оцінку з фізики одному із своїх студентів, тоді як цей студент твердив, що заслуговує на вищий бал. Обоє, викладач і студент, погодилися покластися на судження третьої особи, незацікавленого арбітра; вибір припав на Резерфорда.
Екзаменаційне запитання було таким: «Пояснити, яким чином можна виміряти висоту будинку за допомогою барометра».
Відповідь студента була такою: «Треба піднятися з барометром на дах будинку, спустити барометр униз на довгій мотузці, а потім утягти його назад і виміряти довжину мотузки, що й покаже точну висоту будинку».
Випадок був справді складний, оскільки відповідь була повною та правильною! З іншого боку, іспит був з фізики, а в цій відповіді було мало спільного з застосуванням знань у цій галузі.
Студентові запропонували спробувати відповісти ще раз, при цьому підкреслили, що відповідь повинна демонструвати знання фізичних законів.
Через п’ять хвилин він так і не написав нічого в екзаменаційному листі, заявивши, що в нього є кілька рішень цієї проблеми, і він просто вибирає найкраще.
Нова відповідь на запитання була такою. Треба піднятися з барометром на дах будинку і… кинути його вниз, заміряючи час падіння. Потім, використовуючи формулу h = (g.t 2)/2, обчислити висоту будинку. (У цій формулі g = 9,8 м/с2 – прискорення вільного падіння).
Потім студент навів ще кілька способів визначення висоти будинку. Наприклад, якщо день сонячний, то треба спочатку виміряти висоту барометра, висоту його тіні, а також виміряти довжину тіні будинку. Потім, склавши досить просту пропорцію, визначити висоту самого будинку.
Ще один спосіб був такий. Треба взяти барометр у руки і почати підніматися сходами, прикладаючи барометр до стіни і роблячи на ній мітки. Порахувавши кількість цих міток і помноживши її на розмір барометра, можна одержати висоту
