в рідині, який потім назвали його ім’ям.
Окрім цього досить відомого експерименту, Паскаль проводив й інші. Він брав посудину з отворами, що мали однаковий переріз у стінках і дні. В отвори вставлялися трубки з поршнями. Коли посудина наповнювалася водою, то вода тиснула на поршні, які утримувалися міцними нитками.
Вивчаючи істину, можна мати трояку мету: відкрити істину, коли її шукаємо; довести її, коли знайшли; нарешті, відрізнити від неправди, коли її розглядаємо.
Щоб виміряти силу тиску на кожен поршень, Паскаль прикріплював до них нитки, які з’єднувалися за допомогою блоків з шалькою терезів. Гирі на іншій шальці терезів, що утримували поршень у рівновазі, показували силу тиску, що діяла на поршень.
Ці досліди показали, що тиск на дно посудини є пропорційним густині рідини та висоті її рівня від дна. Формула гідростатичного тиску, яку ми застосовуємо для розв’язування різних цікавих задач, виведена саме з цих дослідів: р=р. g.h.
Паскаль довів також, що тиск всередині рідини передається в усіх напрямках, не виключаючи й напрямку вертикально вгору. Для цього посудину з водою щільно закривали кришкою, яка мала два отвори.
Кожну книгу потрібно вміти читати.
В отвори вставляли однакові (за площею поперечного перерізу) трубки, закриті однаковими поршнями. Коли на один поршень клали гирю, то спостерігали, що поршень в іншій трубці піднімався. Щоб утримати поршень в іншій трубці у рівновазі, треба було покласти на нього таку саму гирю.
Якщо діаметр одного поршня був, порівняно з діаметром іншого поршня, більший, наприклад, у два рази, то для утримання першого поршня у рівновазі необхідно було покласти гирю у чотири рази важчу, ніж на поршень у вузькій трубці.
Описуючи ці досліди у своєму «Трактаті про рівновагу рідин»(1654р.), Паскаль писав:
«Посудина, заповнена водою, є новим принципом механіки й новою машиною для збільшення сил у міру необхідності, оскільки у такий спосіб людина може підняти будь-яку запропоновану їй вагу».
Ви, мабуть, уже здогадалися, що мова йде про гідравлічну машину, яка широко застосовується і в наукових дослідженнях, і в техніці.
Чи кричав Архімед «Еврика!..»
Про життя видатного філософа Архімеда із Сиракуз відомо дуже мало, а те, що відомо, більше схоже на легенди. Однак, мабуть, і ці численні легенди передають відповідні уявлення про цю видатну людину.
Архімеда можна назвати інженером – йому приписують близько сорока винаходів, у тому числі гвинт і поліспаст. Його можна назвати й математиком – ним розроблені цікаві геометричні методи, прийоми обчислення поверхонь та об’ємів складних фігур на основі простих. Підхід Архімеда до фізичних проблем теж часто базується на геометричних доказах, у чому можна переконатися, наприклад, ознайомившись з його трактатом «Про рівновагу плоских фігур, або Про центр ваги плоских фігур».
Твір «Про плаваючі тіла» дослідники відносять до
