– аж ніяк не легко тицьнув долонею між ребрами. Ралф трохи забарився, притримуючи двері.
– Їдь додому, Марсі, – сказав він. – Їдь, поки новинарі не налетіли.
Тоді він мало не додав «Мені шкода», але промовчав. Бо було не шкода. Удома на неї чекали Бетсі Ріґґінз із поліцією штату, але що їй іще лишалося робити? Дійсно, більш нічого. Ще він, певно, завинив перед нею. Щодо дівчаток, це безперечно, вони тут справжні безвинні жертви, але й також щодо…
«Це неправомірна поведінка. Від тебе я такого не очікував».
Ралф не мав причини нітитись від докорів чоловіка, який зґвалтував і вбив дитину, та на мить відчув себе винним. Потім він згадав фотографії з місця скоєння злочину, такі огидні фото, що хотілося осліпнути. Згадав про гілку, що стирчала з ануса малого хлопчика. Згадав криваву відмітину на гладкій деревині. Гладкій, бо рука, яка лишила відмітину, з такою силою совала палку, що кора відійшла.
Білл Семюелз навів два прості доводи. Ралф погодився, як і суддя Картер, для якого Семюелз бігав за різними дорученнями. По-перше, це безпрограшний варіант. Який сенс чекати, якщо в них уже є все, що треба. По-друге, якщо дати Террі фору, то він може втекти, і тоді його доведеться шукати, поки він не знайшов чергового Френка Пітерсона – щоб зґвалтувати й убити.
10
Детектив Андерсон: Зараз я покажу вам шість фотографій шести різних людей, містере Франклін, і попрошу знайти чоловіка, якого ви бачили за пабом «Коротунів» увечері десятого липня. Не поспішайте.
Франклін: А чого думати. Он він. Номер два. Це Тренер Ті. Повірити не можу. Він тренував мого сина в Малій лізі.
Детектив Андерсон: Мого, до речі, теж. Дякую, містере Франклін.
Франклін: Голка – надто легка для нього розправа. Його треба вішати, потроху затягуючи зашморг.
11
Марсі заїхала на парковку «Бургер Кінга» на Тінзлі-авеню й дістала із сумочки мобільний. Руки тремтіли, вона впустила телефон на підлогу. Нахилилася, щоб підняти, ударилася головою об кермо й знову заплакала. Погортала контакти і знайшла номер Гові Ґолда – не тому, що Мейтленди мали підстави тримати адвоката на швидкісному наборі, просто протягом останніх двох сезонів Гові керував командами на іграх Попа Ворнера разом із Террі.
– Гові? Це Марсі Мейтленд. Дружина Террі, – пояснила вона, наче з 2016-го вони не вечеряли всі разом щомісяця.
– Марсі? Ти плачеш? Що сталося?
Новина була така величезна, що Марсі навіть не змогла нічого вимовити.
– Марсі? Ти ще там? Ти в аварію потрапила чи що?
– Я тут. Справа не в мені, а в Террі. Террі заарештували. Ралф Андерсон заарештував Террі. За вбивство того хлопчика. Так вони й сказали. За вбивство малого Пітерсона.
– Що? Що за срань така?
– Його навіть у місті не було! – заголосила Марсі.
Вона почула власне виття і подумала,
